Українцям перебудують багатоповерхівки: що буде з квартирами і кого зачепить

В Україні планують здійснити масштабну житлову реформу. Крім того, вперше можуть також провести і модернізацію застарілого житлового фонду. Будинки, які не можна відремонтувати, можуть бути знесені, а на їхньому місці збудують нові. Однак усі застарілі багатоповерхівки, які можуть бути відремонтовані, буде модернізовано.

Про це йдеться у матеріалі OBOZ.UA. Законопроєкт подали ще до великої війни (в грудні 2021-го). А два роки тому, у вересні 2022-го, його ухвалили в першому читанні. В пояснювальній записці йдеться про те, що в Україні 30 380 застарілих будинків. Серед них навіть є відносно нові будинки: побудовані з 1990-го до 2010-го (ймовірно, через низьку якість будівництва).

«Якщо коротко, то він передбачає реновацію застарілого житла, тобто комплексну реконструкцію. Законопроєкт визначає, що заходами з комплексної реконструкції можуть бути модернізація багатоквартирного будинку в межах кварталу, знесення багатоквартирних будинків із подальшим новим будівництвом об’єктів, реконструкція об’єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, розташованих там», – розповіла Шуляк.

Документ передбачає реконструкцію в усіх випадках, коли це можливо. І тільки якщо будинок уже в аварійному стані та відремонтувати його неможливо, можливе знесення з подальшим будівництвом нового житла.

«Наша мета – провести законопроєкт №6458 через друге читання до кінця поточного року. Але це залежатиме від того, наскільки успішним буде ухвалення рамкового законопроєкту про основні засади житлової політики, оскільки вони, повторюсь, взаємоповʼязані», – каже Шуляк.

Після доопрацювання документа проведуть публічні консультації. Зараз у ЄС за можливості практикується перебудова хрущовок, їхня термомодернізація, надбудова нових поверхів, облагородження малоестетичного фасаду із застосуванням сучасних технологій. Цей шлях може пройти й Україна.

«Але перше, що потрібно буде зробити, – провести аудит і з’ясувати масштаб проблеми по країні з урахуванням воєнних ризиків, а вже потім, розробляючи механізм, шукати оптимальні стимули та важелі і для залучення приватних інвесторів, і для переконання мешканців у доцільності того чи іншого рішення», – каже Шуляк.

Spread the love

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *