На порозі XX століття Київ мав зовсім інший вигляд, через Дніпро ще простягався Ланцюговий міст, а столичні пагорби рясно вкривала зелень.
Фотографію Києва 1901 року розмістили на порталі “Спрага”.
“Пароплав доставляє киян на розкішні заливні плавні лівого берега, 1901 рік. Класичний літній відпочинок, майже серед дикої природи”, – йдеться у дописі.
На фотографії одразу можна помітити пароплав на передній частині кадру, а ззаду простягається углиб фото той самий міст. Миколаївський ланцюговий міст є першим капітальним мостом через Дніпро у Києві, що проіснував впродовж 1853-1920 років.
Цей міст був зведений за проєктом і під наглядом відомого британського інженера Чарльза Віньйоля. Початок будівництва відбувся 1848 року, невдовзі після того, як імператор Микола І затвердив проєкт, надавши мосту ім’я на свою честь.
Металеві елементи для мосту були вироблені в Бірмінгемі. Міст спирався на п’ять опор, облицьованих гранітом, що мали форму “биків” і були увінчані напівкруглими арками та баштами, виконаними в стилі англійської готики.
На цих опорах розташували спеціальні короби, через які було протягнуто ланцюги, зроблені з залізних ланок. Мостова дорога складалася з ґратчастих балок, які кріпились до ланцюгів за допомогою залізних стрижнів. Основою для проміжних опор служили бетонні блоки, що були закладені прямо у ґрунт в огородженій улоговині.
Загальна довжина мосту становила 776 метрів, а ширина — 16 метрів, що робило його одним з найвизначніших архітектурних творінь того періоду. Міст мав розвідну частину біля правого берега для пропуску суден, яку можна було активувати за допомогою поворотного кола всього чотирма людьми. Розвідною секцією користувалися лише в період весняного підйому води.
10 травня 1925 року було відкрито новий балковий міст, споруджений на основі колишніх опор Ланцюгового мосту. 19 вересня 1941 року, під час відступу, міст повністю знищили, а після завершення Другої світової – міст так і не відновили.
