«Хотілося допомогти підприємству, бо кадрів бракувало»: як працівниця благоустрою стала трактористкою

Державна служба зайнятості впроваджує програму професійного навчання жінок умовно чоловічим професіям. Все це задля розширення можливостей працевлаштування жінок та забезпечення кваліфікованими кадрами підприємств критичної інфраструктури. Одним із успішних прикладів цієї програми є історія Оксани Рихлюк. Кілька років жінка працювала у КП «Благоустрій м. Калинівка» на Вінниччині без досвіду керування спеціалізованою технікою. Втім, усвідомлюючи гостру нестачу кадрів, вирішила здобути нову професію й стала трактористкою. Сьогодні вона задіяна у виконанні важливих завдань з благоустрою— розчищенні вулиць від снігу, перевезенні вантажів та інших господарських роботах.

Досвіду керування транспортом Оксана не мала й ніколи не думала, що керуватиме трактором

— Приклад Оксани демонструє, як у складних умовах громада знаходить внутрішні ресурси, а люди — нові професійні можливості, — каже «ФАКТАМ» директор КП «Благоустрій» Михайло Долюк. — З початком великої війни з нашого підприємства мобілізували 25 осіб. Із гострим дефіцитом кадрів зіткнулись наприкінці 2023 року, хоча на початку справлялись. Вже у 2024 році я власним коштом вивчив хлопця на тракториста у Гущинецькому ВПУ, з яким заключив договір. Потім почали співпрацювати зі службою зайнятості. Так дізнались про програму професійного навчання, згідно якої жінки можуть змінити професію на умовно «чоловічу». Все це фінансується програмою. Тому запропонував працівницям спробувати, погодилась пані Оксана, до того вона займалась благоустроєм. А саме прибиранням, доглядом за рослинами, розчищанням снігу.

Оксана за кермом трактора

Крім велосипеду та скутера, досвіду керування транспортом жінка не мала, й ніколи не думала, що керуватиме трактором.

— Але зараз війна, відчутний дефіцит кадрів через те, що чоловіків мобілізують. Хотілося допомогти підприємству, бо працівників на техніку бракувало, — додає Оксана Рихлюк. —  Та й зараз такий важкий час, що і ці знання можуть знадобитись. Коли розповіла про свій новий досвід чоловіку, він підтримав та похвалив. Він, до речі, зараз на фронті, тому переживаю за нього і тримаю вдома тил! За шість місяців навчання у Гущинецькому ВПУ № 32 у листопаді 2025 року я здобула права тракториста. Все пройшло чудово. Просто було важко звикнути до габаритів трактора. Керівництво допомагало весь час, адже під час навчання я тут і практику проходила. Від грудня уже працюю трактористкою на рідному підприємстві.

«Головний секрет — ніколи не боятися»

Зараз Оксана їздить та прибирає сніг у громаді, адже останні тижні на Вінниччині вирує негода. Також перевозить різноманітні вантажі на тракторі.

— Головний секрет — ніколи не потрібно боятися, якщо маєте страх, то краще не сідайте за кермо. Крім того, я завжди за кермом обережна, адже несу відповідальність, — додає Оксана — Якщо у перші дні переживала, чи вдасться все, то зараз цього майже нема, бо чоловічий колектив мене підтримав. Так, снігу багато, і вперше мені доводиться розчищати його. А потрібно ж чітко розуміти механізм такої роботи — під яким кутом це робити, якою має бути глибина відвалу, щоб ефективно виконувати свою роботу. З часом прийде і досвід, тому зараз, наче губка, накопичую знання. Іншим жінкам хочу сказати, щоб не боялись, пробували себе в новому і також допомагали державі у цей складний час. І вдячна керівнику, що дав можливість та повірив у мене.

Звичайний зимовий робочий день пані Оксани

Михайло Долюк зазначає, що Оксана чудово справляється з роботою, а головне — не боїться, а це вже 90% успіху.

— Вона довела, що незалежно від обставин, жінки здатні працювати в будь-якій сфері, навіть якщо це вимагає фізичної сили та певної технічної підготовки. На сьогодні ми практично вирішили питання з кадрами. Іншим керівникам комунальних господарств хочу порадити, що завжди треба давати можливість реалізувати себе, підтримати. Якщо не робити — нічого не вийде. Тому Оксана — яскравий тому приклад, вона наполеглива, старанна, — каже він. — Додам, що завдяки співпраці зі службою зайнятості у співфінансуванні коштів міського бюджету та служби зайнятості 50 на 50, на нашому підприємстві 30 безробітних громадян брали участь в громадських роботах. Це плетіння захисних сіток для військових частин. Також до такої допомоги військовим на підприємство було залучено протягом року 185 безробітних громадян на суспільно корисні роботи з фінансуванням за рахунок фонду служби зайнятості.

Spread the love

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *