«Це вам не кіно знімати»: чому російські «Шахеди» долітають до цілей

Кілька днів тому під Києвом палаючі уламки російських дронів-камікадзе перетворили на руїну величезний логістичний центр мережі «Епіцентр». Полум’я гасили годинами, а компанія вже підрахувала втрати: понад мільярд доларів збитків від початку війни. Цей удар став ще одним нагадуванням, що небо над Україною досі не захищене надійно, попри масштабні державні програми з протидії «Шахедам».

Саме на цьому прикладі у дописі на facebook волонтер, радіоінженер і військовий експерт Юрій Касьянов — співзасновник ініціативи «Армія SOS» і один з перших організаторів технічної допомоги ЗСУ ще з 2014 року — пояснює, чому нинішня ставка на дрони-перехоплювачі не дає бажаного ефекту. У своєму детальному дописі він аналізує, чому зграї «Шахедів» і далі долітають до цілей, попри мільярдні інвестиції та гучні обіцянки.

Це вам не кіно знімати: чому російські Шахеди долітають до цілей - today.ua

Ставка на перехоплювачі: приваблива на папері

На початку 2024 року військово-політичне керівництво України зробило головну ставку на FPV-дрони-перехоплювачі. План звучав логічно: скупити на ринку все, що можна, і паралельно налагодити власне масове виробництво. Перехоплювач — це по суті керований оператором коптер з вибухівкою та потужною оптикою, здатний підніматися на велику висоту та «полювати» на повітряні цілі.

Ідея приваблива: відпрацьована технологія, швидке масштабування, нижча ціна, ніж у зенітно-ракетних комплексів. Одна й та сама група операторів могла б удень бити російські розвідники, а вночі — перехоплювати «Шахеди».

Але за красивою картинкою ховалися ризики, які тепер очевидні.

«Щоб перехопити рій зі ста дронів, потрібно стільки ж підготовлених операторів у правильних точках, — пояснює Касьянов. — Їх просто немає».

На кожен виліт потрібна людина за пультом, а коли «Шахеди» йдуть групами з інтервалом у хвилину-дві, забезпечити таку кількість фахівців фізично неможливо.

Технічні обмеження

  • Час і швидкість. Навіть найдорожчі FPV працюють у небі максимум 20 хвилин і поступаються швидкістю «Шахедів».
  • Погода і ніч. Камери «сліпнуть» у дощ, туман чи сильний вітер, тоді як «Шахеди» летять практично за будь-яких умов.
  • Радіоперешкоди. Десятки дронів на близьких частотах заважають одне одному, а один пропущений «Шахед» може стати причиною катастрофи.

У підсумку відео успішних перехоплень — одиничні, хоча офіційні зведення нерідко говорять про «сотні збитих цілей за ніч».

Це вам не кіно знімати: чому російські Шахеди долітають до цілей - today.ua

Кому вигідно?

Ще один фактор, про який відверто говорить Касьянов, — гроші та зв’язки.

«Дрони-перехоплювачі з китайських дроно-комплектів можуть також “успішно” будувати відомі “молоді обдарування” — фірми, що виникли всього півтора-два роки тому і відразу захопили левову частку ринку через свою близькість до влади. Коротше кажучи — на інтерсепторах легко заробляти “своїм” людям — юристам, локейшен- і піар-менеджерам, кінопродюсерам», — пише експерт.

Інакше кажучи, держзамовлення розподіляють компаніям, що донедавна не мали компетенцій у подібних сферах. Для них це вигідний, гарантовано оплачуваний бізнес, навіть якщо результат далекий від бойової ефективності.

Ракети проти дронів: перевірене рішення

Касьянов нагадує, що сучасні зенітно-ракетні комплекси — ізраїльський «Залізний купол», шведська Saab Nimbrix, американська Hydra 70 APKWS чи навіть російський «Панцир» — забезпечують імовірність ураження до чи інколи навіть вище 90 %. Вартість однієї ракети для знищення дронів — 10–20 тисяч доларів, а швидкість і автоматизація дозволяють відбивати масовані атаки без участі оператора для кожної одиниці.

Шість таких установок із запасом ракет могли б закрити небо над Києвом за суму, співмірну з комерційними втратами великих українських компаній.

Історія з «Епіцентром» — не поодинокий випадок. Знищені інфраструктурні об’єкти, житлові квартали, підприємства — ціна помилкових рішень вимірюється не лише грошима, а й людськими життями.

«Офіс простих рішень не працює. Компетенцій не вистачає. Це вам не кіно знімати», — різко підсумовує Юрій Касьянов.

Вибір читачів

Для України висновок очевидний: сучасна війна вимагає системної протиповітряної оборони, прозорих закупівель і реального контролю, а не тимчасових схем для «своїх». І це питання не тільки національної безпеки, а й довіри міжнародних партнерів та захисту всієї Європи.

Spread the love

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *