У селі Куколівка на Кіровоградщині волонтери відкрили кафе, в якому безкоштовно годують наших захисників. Заклад назвали символічно — «За ЗСУ». У зимову пору працюють з восьмої ранку до шостої вечора, влітку — з восьми до восьми. Кафе може одночасно розмістити 15 відвідувачів. У меню обов’язково є борщ і вареники з картоплею, печінкою, з сиром, пельмені, чай та кава. Всі охочі допомагають власникам продуктами та донатами, щоб наші воїни завжди мали гарячі страви і відчували, що про них пам’ятають.
— До повномасштабного вторгнення я допомагала чоловіку з роботою у нашому фермерському господарстві, — розповідає «ФАКТАМ» співорганізаторка кафе для військових та волонтерка Валентина Петренко. — У перші дні великої війни разом із односельчанами виносили приготовлені вдома страви на трасу М-30, яка пролягає через нашу громаду. Тоді це були як цивільні, які тікали від обстрілів, так і воїни, котрі їхали боронити державу. Вже тоді зрозуміли, що потреба у тому, аби годувати, є. Мою ідею підтримали старости сіл та волонтер з Олександрії Олег Берсименко, який допомагає фронту із 2014 року. А приміщення надав місцевий підприємець Григорій Шестопалов. Раніше це була маленька чебуречна, але там не було жодних комунікацій. То ми довели до ладу, провели воду, але через те, що місця мало всередині, готувати доводиться вдома. Спершу відвідувачів не було, адже про нас ніхто не знав. То ми виходили на дорогу, зупиняли військові машини. Невдовзі спрацювало сарафанне радіо, й ми тепер відомі серед бійців. Вони знають, що тут їх зустрічають як вдома, пригощають безплатно і смачно.
— Розкажіть про ваше меню. Як взагалі відбувається процес приготування?
— Меню в кафе «За ЗСУ» різноманітне. Але щодня тут подають свіжий гарячий борщ та вареники з різними начинками, рідше — пельмені. Із напоїв — кава та чай. До речі, спочатку це мала бути варенична, але якось хлопці після трапези спитали, чи є щось рідке. Так виникла ідея варити борщ. Щодня варимо його по 30 літрів. Вареників ліпимо по 500−700 штук щодня. Але якщо нам підприємці привозять рибу, смажимо її і подаємо бійцям до столу. Нещодавно привезли баранину, то варили плов на вулиці. Односельчани привозять котлети, біляші, холодець. На Різдво і кутю подавали. Щодня годуємо близько 100 захисників.
.jpg "«Завдяки сарафанному радіо ми тепер відомі серед бійців. Вони знають, що тут їх зустрічають як вдома, пригощають безплатно і смачно», - каже волонтерка Валентина Петренко")
— Де берете складники на приготування страв?
— Продуктами допомагають люди, підприємці, хтось донатить, і ми вже купуємо чай, каву та солодке, бо цього завжди бракує. Ось днями біженці з Покровська, які у нас займаються городництвом, поділились томатами. То зробимо з них пасту та заправку для борщу. Якось чоловік із сусіднього села приніс пів мішечка солі. З’ясувалося, що два роки тому він втратив сина на війні, невістка тоді була вагітна другою дитиною.
— Мабуть, за три роки відчувається втома?
— Є таке, але ніколи не опускались руки, адже розуміємо, наскільки важливу справу робимо для воїнів. Уявіть собі, вони настільки вдячні, що дарують нам подяки, шеврони, прапори з підписами. Як їдуть з передової додому і залишаються продукти, віддають нам. Чи куплять упаковку серветок і поділяться, щоби якось підтримати наш проект. Це дуже зворушливо. Часто в кафе заїжджають водії та військові, котрі супроводжують транспорт із полеглими захисниками. Тоді просто не можемо обійтись без сліз… Але нагодуємо, підтримаємо морально і вкотре подякуємо за подвиг всім тим, хто нас боронить. Мріємо, що як тільки буде перемога, то зберемо всіх наших воїнів і накриємо для них ще кращий стіл.
.jpg "Тут завжди чекають бійців ЗСУ")
Якщо ви бажаєте підтримати ініціативу, щоб наші воїни завжди мали гарячий обід і відчували, що про них пам’ятають, волонтери будуть вдячні за допомогу. Номер картки банки: 4441 1111 2679 0702