Як замість “хмарочосу” Гінзбурга у Києві з’явилася перша висотна споруда – готель “Україна”

У 1912 році на цьому місці стояв перший в одноповерховому Києві висотний будинок. На власній земельній ділянці відомий київський будівельний підрядчик Лев Борисович Гінзбург збудував 11-поверховий дім.

Перша в Києві висотна споруда була побудована за проектом авторського колективу архітекторів Добровольського А.В. (керівник), Приймака Б.І., Созанського В.А., Мілецького А.М., Косенка А.Я.; інженерів-конструкторів Пєчьонова О.М. та Ліновича Л.Е.

Готель був побудований в центральній частині Києва та розташований на історичній території, здавна відомій як Іванівський шлях. Вулиця була прокладена у XIX сторіччі і спочатку вона отримала назву Іванівська, потім – Бєгічевська, на честь генерала Бєгічєва, у якого тут була величезна за площею садиба.

У 1842 році вулиця отримала назву Інститутська, у зв’язку з побудовою тут у 1836-1842 роках Інституту шляхетних дівчат, який через свою соціальну та архітектурну значущість був істотним явищем у житті Києва. Нині назва побудови – «Жовтневий палац». В першій половині XIX сторіччя майже весь пагорб, на якому зараз стоїть Готель, займала садиба архітектора Беретті, яка після його смерті була поділена між нащадками, а ще пізніше продана іншим людям. Вулиця Інститутська у другій половині XIX сторіччя – на початку сторіччя інтенсивно забудовується. Земельні ділянки в цій частині міста стають одними з найдорожчих в Києві.

У 1912 році на цьому місці стояв перший в одноповерховому Києві висотний будинок. На власній земельній ділянці відомий київський будівельний підрядчик Лев Борисович Гінзбург збудував 11-поверховий дім, який кияни одразу ж назвали «хмарочосом Гінзбурга». В цьому доходному будинку розмістилися 94 великі квартири та магазини на першому поверсі.

В глибині ділянки стояла 2-поверхова резиденція самого Льва Борисовича. Особняк і «хмарочос» не збереглися. Разом із усією центральною частиною міста вони були зруйновані у вересні 1941 року під час Великої вітчизняної війни.

В післявоєнний період почалося відновлення, а точніше – створення нового Хрещатика. 22 червня (день початку радянсько-німецької війни) 1944 року було оголошено конкурс на кращий проект відновлення центру Києва, в якому взяли участь не тільки київські архітектори, а й фахівці з Москви, Ленінграда, інших міст СРСР. 

Жоден із представлених на конкурс проектів, не зважаючи на значну кількість нових і цікавих, з містобудівної точки зору, пропозицій розглянутих у його 3-х турах, не був прийнятий до реалізації. Кількарічне змагання призвело до “вольового рішення” організаторів конкурсу — доручити розробку генерального проекту реконструкції центральної частини Києва першій майстерні інституту «Київпроект». Відповідно до проекту забудови, вулицю розширили майже на 100 метрів. Одночасно почалась забудова вулиці багатоповерховими житловими та адміністративними спорудами, серед яких планувалась побудова готелю.

Так, в 1953 році вийшла постанова Ради Міністрів СРСР, відповідно до якої почалися проектні роботи на будівництво по вул. Хрещатик багатоповерхового готелю. В 1954 році почалися будівельні роботи.

З моменту відкриття послугами готелю користувались та користуються сотні тисяч гостей Києва.

Тут часто зупинялися впливові політики та видатні спортсмени, відомі бізнесмени, актори, космонавти, естрадні зірки, дипломати, музиканти і художники України та закордонних країн.  

Spread the love

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *