Рік тому розпочалося повномасштабне вторгнення РФ до України. Одним із важливих епізодів на самому початку великої війни стали бої за міжнародний аеропорт «Антонов», розташований біля Гостомеля та всього за 25 кілометрів від Києва. Окупанти намагалися висадити там свій десант, який мав штурмувати українську столицю, але наші військові зірвали плани супротивника.
24 години боїв за Гостомельський аеропорт відтворили журналісти «Настоящего времени«, які поспілкувалися з українськими захисниками, диспетчерами, працівниками аеропорту та місцевими жителями (щоб подивитися відео, доскрольте сторінку до кінця). Ця битва врятувала Київ від захоплення військами РФ.
«Якби 24 лютого 2022-го року російському десанту вдалося втілити заплановане, історія могла б піти іншим шляхом», – сказано в ролику.
Як все починалося
Володимир Смусь, який був начальником аеродромно-диспетчерського центру аеропорту «Антонов», розповів, що вранці 24 лютого минулого року йому зателефонував черговий «Украероцентру», який знаходиться в Борисполі, і повідомив, що РФ завдала удару по аеропорту «Бориспіль».
«Він запропонував залишити аеродромно-диспетчерську вежу. І близько шостої години такого удару було завдано і по нас, але по військовому містечку. По самому аеродрому ударів не відбувалося», – розповів Володимир. Пізніше він став одним із перших, хто побачив над Гостомелем російські вертольоти.
У перші години аеропорт захищала бригада швидкого реагування Національної гвардії України, яка розташовувалась у Гостомелі. О п’ятій ранку 24 лютого бійців підняли за бойовою тривозою.
Для оборони «Антонова» було сформовано ротно-тактичну групу, яка складалася в основному з терміновиків. Її очолив військовослужбовець НГУ Віталій Руденко.
«Близько п’ятої години двадцяти хвилин я отримав сигнал бойової готовності, дав сигнал бойової готовності. Ми почали озброюватися, екіпіруватися та готуватися до висування на об’єкт.І коли ми вже були готові, коли ми вже завантажилися в техніку, вибудували колону для виходу на об’єкт, безпосередньо по території військової частини було завдано ракетного удару», – розповів він. Тим першим ракетним ударом нікого з його товаришів по службі не зачепило.
Приблизно у той самий час уже стало відомо, що у Гостомелі має висадитись російський десант. Сили оборони аеропорту зайняли позиції, вони були готові збивати транспортні літаки РФ із зенітних установок та переносних зенітних ракетних комплексів. Але замість них прилетіли кількадесят вертольотів.
Що було з літаком «Мрія»
Того ранку у кабінеті генерального директора зібралися його власник, екіпаж Ан-225 та Володимир Смусь – вони обговорювали, як перегнати літак у безпечне місце.
«Десь о десятій годині було вже зрозуміло, що дозволу ніхто не дасть і що потрібно перемістити літак, який знаходився просто на стоянці на пероні, під елінг. Це потрібно було для того, щоб розмістити літаки компанії, щоб вони не знаходилися в скупченні. «Це було виконано. І десь в районі 11 години дня «Мрія» вже знаходилася вже під елінгом, а літаки окремо розташувалися по перону», – розповів Смусь.
Як зустрічали окупантів
Близько 11:00 перші гелікоптери армії РФ помітили над Київським морем – усі вони летіли у бік Гостомеля. Їх було приблизно два десятки і українські військові одразу ж відкрили по них вогонь із ПЗРК. Окупанти тим часом атакували територію аеропорту ракетами.
«Чи здогадувалися ми, що може бути захоплення, висадка десанту? Саме таких думок, у такому варіанті не було, що буде така кількість. Були припущення, що можуть сідати вантажні літаки, десантні. Але що така кількість вертольотів, у мене не було таких припущень та такої інформації», – розповів прикордонник Ілля.
Засобів ППО для того, щоб збити всі гелікоптери, не вистачало.
Початок боїв
Перший бій за Гостомельський аеропорт розпочався об 11:20. Окупанти збиралися захопити диспетчерську вежу та злітну смугу – вони були потрібні для того, щоб забезпечити посадку російських Іл-76. Літаки мали доставити живу силу, яку планували кинути на захоплення Києва.
Декілька російських Ка-52 були підбиті, а Мі-8 почали висадку десанту. Нацгвардійці попрямували у бік злітно-посадкової смуги, щоб вступити із супротивником у бій. А підрозділи Збройних сил України тим часом готували лінію захисту Києва по річці Ірпінь.
Зазначимо, що російським військовим було віддано наказ не чіпати цивільних. Проте воєнні злочинці ослухалися: у перші хвилини було вбито двох співробітників аеропорту, серед яких був начальник пожежної бригади Руслан Кошовий. Другою жертвою став водій Василь Радченко, який виїхав на місце за терміновим дзвінком начальника, – його авто знищили з гранатомета.
Підмога з Житомира
З Житомира до Гостомеля на трьох вертольотах Мі-8 направили зведений повітряний десант. Завданням десантників було не допустити висадку повітряного десанту ворога з літаків Іл-76.
Нацгвардійці тим часом продовжували вести бій – їх одночасно атакували і російські десантники на землі, і російські гелікоптери з повітря. Бійці постійно змінювали позиції. Більше години вони відбивали всі атаки, але потім у наших захисників почали закінчуватись боєприпаси.
Російський десант намагався розблокувати злітну смугу, яку спеціально перекрили спецтехнікою. Росіяни намагалися зробити так, щоб літаки з десантом, які вже вилетіли з Білорусі, таки змогли сісти.
Однак у той момент на допомогу прийшла українська авіація – вона завдала ударів по злітній смузі аеропорту, привівши її в непридатність. Це сталося о 14:50.
Частина українських прикордонників, які тримали оборону та відступили, коли у них скінчилися боєприпаси, потрапила в полон. Спочатку окупанти тримали їх в Гостомелі, а потім перевезли до Білорусі.
Фактичне захоплення аеропорту
До 17:00 росіяни зайняли майже весь периметр аеродрому, але українські захисники тримали під вогневим контролем злітно-посадкову смугу і підрозділи військ РФ, що висадилися.
А вже 21:30 поряд із аеропортом розпочалася десантна операція українських військових, які були спрямовані туди із Житомира.
«Ми висадилися на відстані близько трьох кілометрів від самого аеродрому. Висадились, одразу зайняли кругову оборону, я вже на місцевості зібрав командирів груп і уточнив завдання на висування до аеродрому. Висувались в пішому порядку, готуючись до можливості вступити в бій із противником. Орієнтуватися на місцевості навіть не було сенсу, тому що аеродром палав від вибухів. Було чути, де ведуться бойові дії. І ми пішли у цьому напрямку», – розповів десантник Дмитро Перешиваний.
О 22:15 перші шість бійців з його групи змогли перебратися через паркан на територію аеропорту, але потрапили під перехресний обстріл – вогонь відкрили снайпер, кулеметники та стрілки. Десантники зазнали поранень.
Після цього група зупинилася: з 23:00 24 лютого до 5:00 25 лютого вони вели бій та коригували удари артилерії.
Наступного дня, об 11:00, 25 лютого на аеропорт «Антонов» знову летіли російські вертольоти. З ПЗРК було збито Ка-52, а транспортний вертоліт Мі-8 зміг сісти на злітно-посадкову смугу, щоб висадити десант. Дмитро передав його координати артилерії, борт було знищено, а росіяни перестали намагатися сісти на смугу.
Результат
Окупанти кинули на захоплення аеродрому від 200 до 300 своїх десантників і зазнали великих втрат. Лише артилерією було знищено близько 80 загарбників.
Війська РФ змогли закріпитись на території аеропорту «Антонов», але так і не посадили там свої важкі транспортні літаки з десантом.
Натомість противник дістався до Гостомеля наземним транспортом лише через два дні. За цей час наші Сили оборони встигли підірвати мости через річку Ірпінь та зайняли оборону на підходах до Києва.
«Теоретично я думаю, що їхні плани взяти Київ за три дні, як вони обіцяли, могли б здійснитися. Тоді бої, що ми бачили: Ірпінь, Буча, Гостомель, Ворзель, – це все могло б відбуватися на території Києва. І ми мали б колосальні втрати, зокрема серед мирних жителів», – сказав нацгвардієць Андрій Куліш.
