ІІнна Дерусова народилася у Кривому Розі, а загинула під Охтиркою. Вона закінчила Тернопільський національний педагогічний університет, втім стала медиком – пішла працювати після вишу і так залишилася назавжди у медичній сфері.
Медиком пішла на Помаранчеву Революцію Гідності у 2013 році – рятувала поранених людей з кулів снайперів, а у 2015 добровільно вступила до лав Збройних Сил України і стала бойовим медиком, сержантом медичної служби у зоні АТО. У складі 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені Івана Виговського брала участь у бойових діях в найгарячіших точках – від Авдіївки до Пісків. Відважна, людяна, самовіддана, Інна Дерусова настільки гідно й вправно виконувала свої обов’язки, що у 2021 році Указом Президента України з нагоди Дня Сухопутних військ України отримала медаль «Захиснику Вітчизни».
Коли почалося повномасштабне вторгнення, пані Інна вже була в строю – під Охтиркою на Сумщині. Разом з нею воював син у тому ж підрозділі й рідний брат на Запорізькому напрямі.
За перші два дні великої війни Інна врятувала понад 10 бійців. Ризикувала своїм життям під нещадним артилерійським обстрілом ворога
Загинула при виконанні свого обов’язку 26 лютого 2022 року. Їй був лише 51 рік… Через два місяці після неї у бою загинув брат.
У Інни Дерусової ще живі батьки, залишився чоловік, донька і син, який продовжує боронити Україну. Її поховали на Алеї Слави в рідному Кривому Розі та назвали вулицю її іменем.
12 березня 2022 Інні Дерусовій посмертно присвоїли звання «Герой України» з відзначенням орденом «Золота Зірка». Ця нагорода дається за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
А ще пані Інну нагородили медаллю за саможертовність та любов. І ця нагорода – наче символ її душі.