Троєщина — історична місцевість Києва на лівому березі Дніпра. Спочатку можна подумати, що це — звичайний житловий масив, однак район має свою неймовірно цікаву історію.
Про історію заснування масиву та найцікавіші факти — читайте в матеріалі Styler.
Як виникла сучасна Троєщина
Перша згадка про Троєщину датується 1026 роком, коли там був розташований заміський князівський палац «Рай» або «Радосинь», також церква святого Юрія. У 1670 році Троєщина вже згадується як село під назвою Троєтчина. Ім’я топоніма пов’язують з Троїцьким (Микильським) монастирем, якому належали навколишні землі.
Цю місцевість ще називають Вигурівщина-Троєщина. Річ у тім, що землі постійно були об’єктом суперечок між Троїцьким монастирем та мешканцями сусіднього села Вигурівщина. Назва Вигурівщина походить від імені київського урядовця Станіслава Виґури, якому польський король Сигізмунд подарував землі у 1607 році.
Більшість території житлового масиву стала частиною Києва 5 березня 1982 року, а повністю Троєщина увійшла до меж столиці — 1988-го. Активно забудовувати житловий масив почали у 80-х.
Нині цей район не припиняє розвиватись: він постійно будується та розширюється. Площа Троєщини зараз становить понад 30 квадратних кілометрів, а чисельність населення — понад 280 000.
Найцікавіші факти
Колись на Троєщині плели лозу
У 19 столітті найголовнішим місцевим промислом було плетіння лози, оскільки вона рясно росла на узбережжі Дніпра. З неї виготовляли кошики, дитячі колиски та меблі. Ці товари мали величезний попит на правобережних київських ринках. За цими товарами їздили через Броварське шосе та Ланцюговий міст.
При Союзі район навіть хотіли знести…
За часів Радянського Союзу район вважався неперспективним і останніми роками майже не розвивався. Йому пощастило не потрапити під знесення: спочатку у бюджеті міста не було грошей, а потім розпався Союз.
Звідки взявся стереотип про «гопників»
Найпопулярніший стереотип про Троєщину в 90-х, що в цьому районі живуть одні «гопники» та злочинці. Причина — ізоляція району, її місцезнаходження на окрайку міста та відсутність метро.
Троєщина прославилася на весь світ
Знаменитий німецький художник Юрген Теллер у 2007 році відвідав Київ у супроводі кількох фешн-моделей. Він знімав їх на фоні краєвидів Гідропарку та Троєщини. Потім цю роботу представили на 52-й Венеціанській Бієнале.
Ще 40 років тому мікрорайон був крихітним
У 80-х років населення Вигурівщини складало 3 600 осіб. Село не було газифіковане, мешканці скаржились на постійні перебої зі світлом. На всю Троєщину було лише 11 телефонів.
Вид на Троєщину в 60-ті роки (фото: facebook.com/kiev.klab)
Перші «хмарочоси» з’явилися саме тут
Троєщину зводили швидкими темпами, оскільки у 70-80-х черги на квартири були величезними. Почали будувати 22-поверхові будинки, які на той час були найвищими в місті.
Метро на Троєщину планують будувати ще з 80-х
Також у 80-х на весь район була збудована лише одна школа. До того ж були великі проблеми з транспортом. На той час там вже жила велика кількість людей, і було необхідне метро. На Троєщину мали прокласти окрему гілку Київського метрополітену, однак цього так і не сталось.
Будівництво Троєщини, 1980-ті (фото: facebook.com/kiev.klab)
Троєщина тепер більша за Житомир
Нині населення Троєщини понад 280 000. Це трохи більше ніж населення Житомира (понад 250 тисяч) і приблизно як Чернігова (близько 285 тисяч).
Троєщина, 1998 рік (фото: facebook.com/kiev.klab)
Мікрорайон став прихистком для «чорнобильців»
Після Чорнобильської катастрофи саме в цьому новому районі розселили 18 тисяч постраждалих.
Перший «кольоровий» район столиці
Для побудови багатоповерхівок Троєщини на той час використовувались унікальні кольори. Серед архітекторів район називався «кольоровим» через те, що там з’явились червоні, жовті, блакитні, коричневі будинки.