Зростання українського держборгу в умовах війни закономірне: країна опинилася у форс-мажорних обставинах через агресію РФ. Якою зараз є ситуація з державним боргом, чи триватимуть перемовини про списання частини боргу, а також який обсяг коштів зможуть простити Україні іноземні кредитори.
Міністр фінансів України Сергій Марченко підписав Угоду з США щодо відтермінування виплат за державним боргом, що передбачає Меморандум про призупинення виплат з групою офіційних кредиторів України з країн G7 та Паризького клубу. Про це йдеться у повідомленні Мінфіну.
«Підписання цієї Угоди дозволить зменшити боргове навантаження на державний бюджет та спрямувати кошти, що мали бути сплачені на погашення та обслуговування боргових зобов’язань, на потреби соціальної та гуманітарної сфер», — наголосив Сергій Марченко.
Скільки заборгували: який розмір держборгу та як він змінився останнім часом
Згідно з інформацією Міністерства фінансів, станом на 29 лютого 2024 року державний та гарантований державою борг України становив 5 490,10 млрд гривень, або 143,69 млрд доларів.
Із посиланням на боргову статистику Мінфіну, структура державного боргу України на 29.02.2024 поділилася таким чином:
- зовнішній борг — 69% від загальної суми;
- внутрішній борг — 31%.
У лютому 2024-го обсяг держборгу у гривневому еквіваленті майже не змінився, а у валюті продовжував скорочуватися. Така ситуація склалась на тлі зниження офіційного курсу гривні з 37,87 до 38,21 грн/долар відповідно на кінець січня-лютого 2024 року.
Як розповів директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін, коментуючи зростання державного боргу та перспективу списання його частини, Україна опинилася у форс-мажорних обставинах війни через напад країни-терориста і потребує допомоги партнерів.
Україна опинилася у форс-мажорних обставинах війни через напад країни-терориста і потребує допомоги партнерів
«Не лише Україна, а і її кредитори мають розділити наслідки ворожих дій Росії проти цивілізовано світу. Меморандум з МВФ передбачає проведення реструктуризації єврооблігацій України, що є цілком логічним кроком, бо це було би абсурдно, якщо би умовно ми би отримували допомогу від МВФ і витрачали би її на обслуговування боргу перед кредиторами», — каже Чурін. І додає: сумарний борг за єврооблігаціями України становить майже 20 млрд доларів, і наразі з початку війни відсотки за цими зобов’язаннями не виплачуються, але нараховуються.
«Графік погашення цих єврооблігацій був перенесений, проте вже у вересні 2024 року настає необхідність здійснення виплат з обслуговування та погашення євробондів відповідно до попередніх домовленостей з кредиторами. Таким чином, Україна має до вересня досягти згоди про реструктуризацію єврооблігацій щоб уникнути дефолту за цими зобов’язаннями, бо у бюджеті відсутні кошти для здійснення виплат за єврооблігаціями», — пояснив експерт.
Держборг скоротився, але ненадовго: яких змін очікувати 2024 року
Впродовж зими 2024 року держборг України скоротився на 0,5% у гривні та у валюті на 1,1%, що обумовлено декількома причинами. Та насамперед, відсутністю значних зовнішніх офіційних запозичень. Також вплинула ситуація із послабленням курсу євро до долара та гривні, що призвело до переоцінки та зменшення доларового та гривневого еквівалента боргу в євро.
Проте у березні, коли Україна залучила близько 9 млрд доларів пільгових кредитів, зростання держборгу відновилось та прискорилось.
Зовнішні кредити, що Україна отримала в березні 2024 року
- 4,88 млрд доларів від ЄС (Ukraine Facility);
- 1,5 млрд доларів від Світового банку (Development policy loan, DPL);
- 1,47 млрд доларів від Канади (на адміністративний рахунок МВФ);
- 0,88 млрд доларів у межах 4 траншу від МВФ;
- 0,23 млрд доларів від Японії (проєкт Світового банку на підтримку відновлення с/г).
Впродовж зими 2024 року держборг України скоротився на 0,5% у гривні та у валюті на 1,1%, що обумовлено декількома причинами. Та насамперед, відсутністю значних зовнішніх офіційних запозичень
На думку директора департаменту управління проєктами рейтингового агентства IBI-Rating Віктора Шулика, наразі чи не єдиний механізм зовнішнього фінансування соціально-економічної підтримки під час війни, чи то повоєнного відновлення — через борги від держав або наднаціональних корпорацій.
«Такі кредити, зазвичай, або є пільговими, або додатково виділяються гранти на погашення відсотків. Це можна побачити, якщо ознайомитись із параметрами позики від ЄС чи від Японії. Таким чином, міждержавні борги, радше за все зростатимуть навіть за умови, якщо відбудеться реструктуризація. Питання у тому наскільки», — пояснив експерт.
Щодо можливого списання частини боргів перед приватними або суверенними кредиторами, то «вікно можливостей» для таких операцій є, поки триває масштабне військове вторгнення РФ.
«Судячи з публічних заяв очільників країни та релізів Міністерства фінансів, досить успішним для кредиторів є як реструктуризація облігації зовнішніх державних позик України (ОЗДП) 2022 року, так і домовленості поточного року (анонсовані минулого тижня). За понад два роки війни не відбулось навіть перепрофілювання боргу за ВВП варантами. Водночас проєкт державного бюджету на 2024 рік та графік виплат за зовнішніми боргами у будь-якому випадку свідчить про дилему для уряду — фінансувати хоча б на мінімальному рівні видатки країни, чи виплачувати борги. За останній рік ця дилема загострилась, і ризик припинення платежів взагалі може зробити переговори із кредиторами більш конструктивними», — зазначає Віктор Шулик, наводячи дані звіту щодо боргової стабільності від МВФ. А свідчать вони про значне боргове навантаження, не враховуючи соціально-політичних пріоритетів.
Як Україна протистоятиме тиску держборгу на бюджет та чи очікувати на списання боргів
Дійсно, в умовах війни Україна залучає кредити на пільгових умовах. Наприклад, останній кредит від Світового банку (під гарантії Японії та Британії) має пільговий період до 2030 року, погашення розраховано до 15 серпня 2057 року. Ставки також пільгові (прив’язані до ставок міжбанківського ринку у країнах-гарантах). Крім того, передбачено капіталізацію відсотків на суму 100 млн доларів для зменшення вартості обслуговування боргу.
«Зараз важко сказати що буде взагалі у 2024-2025 роках з економікою і зовнішніми платежами, але при продовженні військових дій та значних ризиків для критичних секторів економіки ймовірність стресової реструктуризації зі списанням виглядає все більш реалістичною», — каже Віктор Шулик.
Навіть кредити з пільговими відсотками потрібно повертати. Воєнна економіка не може обслуговувати такі обсяги боргів. Наразі йдеться або про відтермінування виплат, або ж про часткове списання деяких запозичень
Проте навіть кредити з пільговими відсотками потрібно повертати. Воєнна економіка не може обслуговувати такі обсяги боргів, і тому наразі мова йде або про відтермінування виплат, або ж про часткове списання деяких боргів.
Щодо комерційних кредиторів (єврооблігації, ВВП-варанти), то Програма співпраці з МВФ передбачає, що до середини 2024 року мають бути проведені переговори щодо продовження реструктуризації боргів до 2027 року.
Успішне їхнє завершення дозволить заощадити 4,5 млрд доларів на боргових платежах, які зараз включені до бюджету-2024.
На думку Віктора Шулика, ініціатива від українського уряду списати частину боргу з боргів буде запропонована, проте яким буде остаточне рішення за результатами перемовин, сказати зараз важко.
«Компромісним, на мій погляд, виглядає розтермінування основної суми на 5-7 років, відтермінування сплати відсотків та списання 20-40% основного боргу. Із приватними кредиторами уряд має домовитись до серпня.
Щодо списання частини боргів перед МВФ або суверенними кредиторами — поки про це не йдеться. Хоча і можливості для такого списання без репутаційних втрат кращі», — зазначив експерт.
Із Віктором Шуликом погоджується керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій. За його словами, поки про списання боргів ніхто відкрито не говорить. Єдине, що вказує на можливі ініціативи зі списання боргів — це бачення МВФ, що співвідношення держборгу України до ВВП має бути меншим, аніж у прогнозі МВФ на 2028 та 2032 роки.
«Останнього разу таке бачення у Фонду було в 2015 році, коли уряд офіційно попросив кредиторів про часткове списання боргу. Тоді, у 2015 році, МВФ хотів бачити борг на кінець 2028 року на 12 млрд доларів меншим, ніж його прогноз. Це спонукало уряд почати переговори про списання близько 3,8 млрд доларів державного боргу. В результаті переговорів вдалося зменшити шляхом списання державний та гарантований борг на 2,9 млрд доларів. Цього разу, різниця між «прогнозним» та «бажаним» рівнем боргу на 2028 рік становить приблизно 21 млрд доларів», — зазначив Фокусу Олександр Паращій.
За словами експертів, МВФ зараз бачить потенціал списання державного боргу 2024 року приблизно на 15 млрд доларів, що становить 15% від загального обсягу державного та гарантованого державою зовнішнього боргу.
«З іншого боку, у співставленні із публічними зовнішніми позиками (ОЗДП), то ця сума складає 75%. Тобто фактично всі короткі та вже реструктуризовані зовнішні цінні папери можуть знаходитись в пулі можливої реструктуризації із частковим списанням. Інша справа, що ця сума все одно замала, щоб перенаправити ресурси на відбудову чи у оборонний бюджет», — додає у коментарі Фокусу Віктор Шулик.
Як зазначив Дмитро Чурін, попри відсутність публічних заяв, неформальні перемовини України з кредиторами про можливу реструктуризацію вже розпочаті.
«В публічному просторі ніхто не повідомляє, які пропонуються умови реструктуризації, проте з огляду на дію поточної програми МВФ до 2027 року, то і перенесення початку виплат за євробондами буде як мінімум до 2027 року. Хоч кредиторам і хотілося би отримати повну суму своїх інвестицій в євробонди України, треба відверто констатувати настання дійсно форс-мажорних обставин. Україна не збирається відмовлятися від своїх зобов’язань по цим боргам, але є беззаперечна необхідність списання частини цього боргу, а також зниження відсотків по цим борговим паперам», — зазначив директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.