Саміт ЄС і Китаю, що відбувся в Пекіні, всупереч обережним прогнозам аналітиків, анітрохи не зблизив позиції двох сторін. Швидше навпаки: і китайці, і європейці ще гостріше усвідомили, наскільки глибока прірва між ними. Сторонам не вдалося досягти спільного знаменника ні в питанні про війну в Україні, ні в двосторонніх економічних відносинах.
Про це йдеться в матеріалі BILD.
Попри протокольні фото з рукостисканнями та усмішками, ця зустріч на найвищому рівні практично нічого не дала ані одній, ані іншій стороні. Недарма захід, який раніше було заплановано на два дні, приймаюча сторона вирішила скоротити до одного. І, як кажуть експерти, європейська делегація сприйняла це з полегшенням, бо все стало очевидним уже після спілкування перших осіб ЄС і Китаю.
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і голова Ради Європи Антоніу Кошта, які намагалися вирішити із Сі Цзіньпіном як питання геополітики, так і взаємини обох сторін на глобальному ринку, схоже, повернулися додому ні з чим.
Сторони не змогли вирішити глибокі економічні розбіжності
Заради справедливості варто зазначити, що питання про війну в Україні не було заявлено в розкладі саміту. Зрозуміло, що обійти його сторони ніяк не могли, однак саміт повинен був, у першу чергу, згладити гострі кути в торговельно-економічних відносинах між Китаєм і ЄС. Там у сторін накопичилося чимало претензій одна до одної.
«Посилення конкуренції китайського автопрому з європейськими виробниками, непрозорий експортний контроль рідкоземельних металів, військові загрози на адресу Тайваню з боку Сі, жахливі порушення прав людини китайською владою щодо уйгурів… Список можна продовжувати», — перелічує видання.
На жаль, у жодному з цих питань сторони не змогли досягнути угоди. Ні в економіці, ні в політиці.
Так, виступаючи на відкритті саміту, Урсула фон дер Ляєн розсипалася в компліментах Китаю, який зміг зробити потужний технологічний ривок і «вивів з бідності 800 мільйонів людей». В той же час вона зазначила: відносини ЄС і Китаю зайшли в глухий кут і вимагають перезавантаження.
При цьому Сі Цзіньпін не став обтяжувати себе навіть стриманими компліментами на адресу ЄС. Він закликав Брюссель до прийняття «правильних стратегічних рішень», а також підкреслив, що не Китай сьогодні кинув економічний виклик Європі. І що спільного суперника потрібно шукати на іншій півкулі.
Китай дав зрозуміти, що завершення війни в Україні не входить в його плани
Щодо питання завершення війни в Україні, то в цій темі брешуть усі. Вірніше, якщо висловлюватися дипломатично, то не брешуть, а недоговорюють. Незважаючи на заяви, що вони за мир у всьому світі, кожна зі сторін зацікавлена в тому, щоб війна в Україні тривала.
Оскільки у Китаю є свій тліючий конфлікт з Тайванем, який у будь-який момент може розгорітися на повну силу, Пекін зацікавлений в тому, щоб увага США була прикута до іншого конфлікту. Наприклад, до війни в Україні. До того часу, поки США будуть вважатися партнером України і хоч якось їй допомагати, їм буде набагато складніше переключитися на конфлікт в Тихоокеанському регіоні. Тому китайці навіть не приховують, що мають намір і далі надавати підтримку Росії, щоби та могла продовжувати воєнні дії в Україні.
Що ж стосується Європи, то вона також нібито за якнайшвидше відновлення миру в Україні. Однак високопосадовці ЄС вже не раз заявляли, що добре б Україні розтягнути цю війну ще на кілька років. Тоді у Європи був би час, щоби підготуватися до можливого вторгнення Путіна. Тому негласно обидві сторони не так уже й зацікавлені у закінченні війни в Україні, хоча на словах усі — за мир.
Єдине, в чому сторонам вдалося досягти згоди — це взаємне дотримання Паризької угоди по клімату. Обидві сторони мають намір не звертати з цього шляху і «збільшити свої зусилля в боротьбі зі змінами клімату».