Розвиток в Україні фінансових послуг, у першу чергу кредитування, має як плюси, так і мінуси. Не рідкісні випадки, коли люди, які взяли кредит, не можуть вчасно його погасити і їм доводиться стикатися з колекторами, що займаються стягненням простроченої заборгованості.
До недавнього часу «вибивателі боргів» користувалися досить жорсткими методами для досягнення своїх цілей, і під їхній пресинг потрапляв не лише боржник, а й його родичі та сусіди. Але наразі в Україні діє новий закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості», який повністю набуде чинності з 14 жовтня поточного року.
Всі колектори зобов’язані отримати офіційний статус в Національному банку України та бути внесеними до реєстру колекторських компаній. Крім того, тепер колектори зобов’язані дотримуватися чітких вимог щодо боржників. Давайте з’ясуємо, як наразі йдуть справи зі стягненням простроченої кредитної заборгованості з громадян.
«Колекторам і кредиторам заборонили телефонувати родичам і знайомим боржника»
Як повідомили у Національному банку України, регулятор отримав 64 пакети документів від компаній, що заявили про намір продовжувати діяльність з регулювання простроченої заборгованості та отримати статус колекторської компанії. З цих 64 компаній-заявників — 12 небанківських фінансових установ та 52 юридичні особи без ліцензії на надання фінансових послуг.
У НБУ нагадали, що тільки ті компанії, які будуть зареєстровані у відповідному реєстрі, матимуть право продовжувати надавати послуги врегулювання заборгованості за споживчими кредитами на користь інших осіб. Користуючись інформацією з реєстру, кредитодавці та позичальники зможуть перевірити інформацію про колекторські компанії. Проте, у разі відсутності у відповідному реєстрі відомостей про юридичну особу після 14 жовтня 2021 року, кредитодавець або новий кредитор зобов’язані достроково розірвати договір з такою юридичною особою.
Варто нагадати, що колекторам і кредиторам наразі заборонено телефонувати родичам і знайомим боржника, вимагати від них погасити заборгованість або вплинути на позичальника. Вони мають право спілкуватися з питань простроченої заборгованості виключно із самим позичальником та з тими особами, які дали свою письмову згоду на таке спілкування, тобто підписали договір. Крім того, новий закон прямо забороняє кредитодавцю розголошувати інформацію про умови кредиту, про стан розрахунків або наявність заборгованості за ним «особам, які не є стороною цього договору».
Якщо кредитор вимагає для отримання кредиту вказати поручителя, він повинен укласти з цією людиною договір. Просто вимагати від позичальника назвати ім’я або дані поручителя — недостатньо. В такому випадку ця людина не буде поручителем, і колектори не мають права йому дзвонити, якщо у позичальника виникнуть проблеми.
Також важливо, що наразі колектори не зможуть приховувати своє місцезнаходження, контактні дані та інші відомості. По-перше, якщо фінансова організація підписує договір про співпрацю з колекторами, вона повинна повідомити про це в НБУ і розмістити всю інформацію на своєму сайті, а також в офісах або банківських відділеннях, де приймають клієнтів. По-друге, розкрити інформацію про себе зобов’язана сама колекторська компанія, розмістивши всі відомості у відкритому доступі на своєму сайті та в офісах.
Варто відзначити, що тепер більш жорсткі вимоги пред’являються і до банків, а також до будь-яких інших організацій, які видають кредити. Зокрема, кожна фінансова організація, яка займається кредитуванням, ще до підписання договору з позичальником зобов’язана попередити, що у разі заборгованості йому доведеться мати справу з колекторами. Якщо такого пункту в договорі не буде, а колектори почнуть стягнення заборгованості, то це — порушення з боку кредитора, і позичальник може поскаржитися в НБУ.
«Колектор, який порушив права позичальника, несе відповідальність й перед кредитором»
Крім того, наразі стали більш жорсткими вимоги до самого кредитного договору. Зокрема, у договорі обов’язково мають бути вказані такі відомості:
* Назва і адреса кредитодавця та кредитного посередника (якщо він є);
* ПІБ і адреса позичальника;
* Тип і мета кредиту;
* Загальна сума виданого кредиту;
* Термін, на який видається кредит;
* Необхідність укладення договорів про супутні послуги третіх осіб, зокрема, з колекторами;
* Види забезпечення кредиту (застава та інше);
* Процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована або змінювана), порядок її обчислення та сплати відсотків;
* Орієнтовна реальна процентна ставка;
* Орієнтовна загальна вартість кредиту, тобто скільки позичальникові доведеться віддати з відсотками, податками та іншими платежами;
* Порядок повернення кредиту (графік платежів, їхній розмір та інше);
* Інформація про наслідки для позичальника у разі прострочення платежів (розмір неустойки, спілкування з колекторами та інше);
* Порядок відмови від видачі та отримання кредиту;
* Порядок дострокового погашення кредиту;
* Відповідальність сторін за порушення умов договору;
* Право споживача на звернення в НБУ і до суду.
Якщо хоч одного з цих пунктів у договорі немає, то така угода буде визнана нікчемною. Відповідно, отримані гроші можна буде не повертати. Якщо кредитор передає борги новому кредиторові або колекторської компанії, то він зобов’язаний повідомити про це позичальнику протягом 10 днів, вказавши всі реквізити компаній.
Експерти відзначають, що введення нового закону має дисциплінувати кредиторів та колекторів, і при цьому захистити права позичальників.
«Стягнення кредитної заборгованості — це невід’ємна частина діяльності будь-якого кредитора, — розповів «ФАКТАМ» керуючий партнер Консалтингової компанії «Фінансова студія» кандидат економічних наук Євген Невмержицький. — Якість виконання даної роботи є складовою загальної якості роботи кредитора, що прямо впливає на його репутацію. Між кредиторами також існує конкуренція, і дуже жорстка, а репутація кредиторів прямо впливає на їхній бізнес.
Кредитор, як і постачальники інших послуг, може замовити частину робіт третім особам. У даному випадку ми говоримо про колекторські послуги спеціалізованих компаній. Якщо кредитор не продає право вимоги боргу, а доручає, згідно з договором, провести роботи зі стягнення боргу колекторській компанії, вся відповідальність за роботу з конкретним позичальником лежить на кредиторі. Якщо колектор, який уклав договір з кредитором на колекторські послуги, порушує права позичальника, то такий договір повинен бути розірваний, і кредитор самостійно має продовжити роботу з цим позичальником або доручити роботу зі стягнення боргу іншому колектору, який має ліцензію НБУ.
Після прийняття закону колектор, який порушив права позичальника, несе відповідальність перед контролюючим органом, а саме — НБУ, а також він несе відповідальність і перед самим кредитором. Безумовно, кредитор зобов’язаний стежити за тим, як колектор виконує свою роботу. Це, з одного боку, вимога закону, а з іншого — природна функція кредитора. У разі ігнорування контролю за роботою колектора кредитор ризикує своєю репутацією, а відповідно, і результатами бізнесу».
Варто нагадати, що з 6 липня нинішнього року набув чинності наказ Мін’юсту, згідно з яким банки можуть автоматично заарештовувати, а потім і списувати кошти з рахунків українців, які мають борги. Зокрема, автоматично списуватимуть гроші з рахунків через наявність боргів за житлово-комунальні послуги, штрафи, за кредитами та аліментами.