#BoycottRussianSport: які рішення України та що ще можна зробити?

У чому проблема?

У той час як уже понад рік триває повномасштабна російсько-українська війна, загинули вже 262 українські спортсмени, зруйновані більш ніж 350 спортивних об’єктів і ці руйнування не припиняються, Міжнародний олімпійський комітет вважає за можливе допускати до участі в міжнародних змаганнях російських і білоруських спортсменів під нейтральним прапором. 

Лише трохи більше року тому — 28 лютого 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну, у відповідь на звернення українських спортсменів Міжнародний олімпійський комітет рекомендував не допускати росіян і білорусів до міжнародних змагань. А вже 28 березня 2023 року він же рекомендував міжнародним спортивним федераціям дозволити атлетам з росії та білорусі виступати на турнірах, що проводяться під їхньою егідою.

Зокрема президент Міжнародного олімпійського комітету Томас Бах назвав шість пунктів, за яких російським та білоруським спортсменам дозволено змагатися:

1. Вони мають змагатися лише як нейтральні атлети.
2. Команди з росії та білорусі не можуть змагатися.
3. Атлети та персонал, які активно підтримують війну, не можуть змагатися.
4. Атлети, які мають контракт з російською та білоруською арміями, а також Нацгвардіями, не можуть змагатися.
5. Нейтральні атлети, яким дозволено змагатися, мають відповідати всім вимогам, зокрема антидопінгових правил.
6. Санкції проти росії та білорусі як держав мають залишатися в силі: заборона на проведення змагань, заборона символіки та відвідування міжнародних заходів.

Після цього міжнародні спортивні федерації настільного тенісу, тхеквондо та боротьби  оголосили про повернення атлетів рф і рб до міжнародних турнірів. А ще на початку березня рішення про повернення росіян та білорусів до змагань ухвалили в Міжнародній федерації фехтування (FIE).

Яке рішення?

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про те, що українські спортсмени бойкотуватимуть турніри Олімпіади 2024 року, у яких беруть участь представники рф і білорусі. Відповідний наказ опублікувало Міністерство молоді та спорту.

А міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов уточнив, що  участь українських спортсменів поза межами цих критеріїв може бути підставою для позбавлення федерації статусу національної.

У Міністерстві молоді та спорту України повідомили також, що воно «разом із Службою безпеки України опрацьовує питання щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до спортивних федерацій та її членів за вчинення ними дій, які створюють реальні та/або потенційні загрози інтересам суспільства та держави».

Як це працює?

(Та що це означає?)

Такі рішення української влади є етапами оголошеного ще на початку року Президентом України «марафону чесності». Дії Володимира Зеленського, Міністерства закордонних справ, Міністерства молоді та спорту, Національного олімпійського комітету, спортивних федерацій, окремих спортсменів та всіх небайдужих громадян, за словами президента, спрямовані на те, «щоб очистити керівництво міжнародних олімпійських структур від лицемірства та будь-яких намагань «витягнути» у світовий спорт представників держави-терориста».

Зі свого боку МОК розкритикував останнє рішення українського уряду, мовляв, воно нашкодить лише українській спільноті атлетів та національним спортивним федераціям: «МОК завжди акцентував, що не урядам вирішувати, яким спортсменам і у яких міжнародних турнірах можна змагатися…» Понад те, у Міжнародному олімпійському комітеті обіцяють спортсменам, «які захочуть змагатися та втратять підтримку своїх національних спортивних федерацій та національного олімпійського комітету через втручання держави», пряму допомогу від фонду солідарності олімпійського руху для олімпійської спільноти України, а також «програми підтримки спортсменам від МОК».

Український стрибун у воду Станіслав Оліферчик — один із тих, хто беззастережно приєднався до бойкоту змагань за участі росіян і білорусів.

Станіслав Оліферчик родом із Маріуполя. Спорткомплекс «Нептун», на якому він тренувався, якраз перед вторгненням росіян відремонтували, але так і не відкрили. Станіслав покладав великі надії на ці зали, але росіяни зруйнували їх того ж дня, коли й сумнозвісну будівлю драматичного театру.

Щоб донести свою позицію, нещодавно Станіслав дав інтерв’ю агентству Reuters, у якому зазначив: «(Зараз), коли повітряна тривога, ми — в купальниках — мчимо прямо в бомбосховище, щоб сховатися. Ніхто не знає, куди прилетить, поки вони (росіяни) можуть тренуватися і їх ніщо не обходить. Вони мовчать і миряться з тим, що відбувається, і для них це нормально. У жодному разі не можна допускати росіян до змагань — якщо це станеться, ми будемо їх бойкотувати».

Також збірна України зі стрибків у воду записала відповідне відеозвернення до міжнародної спортивної спільноти.

Серед тих, хто опинився в найбільш складних умовах, — Федерація фехтування України. Міжнародна федерація фехтування дозволила участь росіян і білорусів у змаганнях під своєю егідою ще до нових рекомендації МОКу. Тож наша федерація звернулася до Міжнародної федерації фехтування із закликом не допустити повернення цих спортсменів та оскаржує рішення FIE в судовому порядку.

«Ясна річ, і я, і спортсмени, з якими спілкуюся, усі проти рішення Міжнародної федерації фехтування (FIЕ) та Міжнародного олімпійського комітету, – говорить «Рубриці» олімпієць, чемпіон світу, старший тренер національної збірної команди України з фехтування (шпага жіноча) Богдан Нікішин. — Адже в них просто немає логіки. Немає відповіді на питання: Чому рік тому росіянам заборонили брати участь, а тепер це рішення змінили? Що змінилося за рік? Вони пішли з наших територій? Перестали вбивати? Перестали стріляти? Те, що зараз роблять МОК і FIЕ, — не що інше як послаблення санкцій проти країни-агресора. А країна-агресор поводиться так само, як і рік тому»

Не менше Богдана Нікішина обурюють заяви очільника Олімпійського комітету росії Станіслава Позднякова щодо «рівних умов для спортсменів усіх країн». 

«Вони порозбивали наші спортивні заклади, повбивали наших спортсменів і тепер кажуть нам, що всі мають бути в однакових умовах?! Ми тренуємося без світла, у нас проблеми з логістикою, мінімальний бюджет на спорт. І вони кажуть про якусь рівність?! — вражений тренер. — Про яку рівність спорту можна говорити, якщо ми буквально кілька тижнів тому літали на змагання до Китаю і «завдяки» нашим сусідам ми майже три доби діставалися лише в один бік!»

Також Богдан Сергійович ділиться, що наші спортсмени отримують підтримку і співчуття від колег із Франції, Німеччини, Угорщини, Італії, США. Але коли постане питання щодо конкретних дій, наприклад, бойкотування змагань за участі росіян і білорусів, робити вони будуть те, що їм скаже керівництво їхніх федерацій чи держав. Тож для українського спорту ситуація складна.

Водночас дехто зі спортсменів публічно висловився проти рішення Міністерства молоді та спорту України, зокрема скелетоніст Владислав Гераскевич назвав це операцією «Знищення українського спорту». На його думку, «набагато дієвіше приїжджати на змагання й робити протести, давати інтерв’ю ЗМІ, чинити тиск на організаторів змагань та чинити опір розповсюдженню російських наративів», — сказав він.

Інші рішення

На жаль, вплив росіян на окремі міжнародні федерації, як-от міжнародну федерацію дзюдо, залишається досить високим. Протягом багатьох років спонсорами останньої були російські компанії, такі як «Роснефть», «Газпром» та інші. Проте минулого року нашій національній федерації вдавалося його здолати, ділиться головний тренер збірної України з дзюдо Віталій Дуброва.

«Минулого року після того, як росіян допустили до турніру під егідою Міжнародної федерації дзюдо в Монголії, ми бойкотували ці змагання, — розповідає Віталій Вікторович. — Тоді була рекомендація МОК про відсторонення, було трошки простіше. Тоді вони відступили, запрошували нас на турніри в Будапешт, наступні після Монголії, запевняючи, що росіян там не буде. Але ми не приїхали ні до Будапешта, ні до Загреба, і лише після того, як було офіційно відсторонено росіян, ми почали брати участь у змаганнях. Ми пропустили три турніри олімпійської кваліфікації, позбулися певних рейтингових балів, можливості покращити свої позиції в олімпійському рейтингу». Але мети було досягнуто.

• Активно взаємодіяти з міжнародними спортивними федераціями
• Викривати російських і білоруських спортсменів, які причетні до силових органів рф і рб
• Брати участь у публічних кампаніях з бойкотування російських і білоруських спортсменів на міжнародній арені.

Заступник міністра молоді та спорту України Матвій Бідний під час зустрічі з керівниками національних федерацій з неолімпійських видів спорту днями наголосив, що «від міжнародної підтримки сьогодні залежить майбутнє нашої держави, і спортивна спільнота України просто не має права подати хибний сигнал своїм союзникам, які так само розглядають можливості жорсткої реакції на можливий демарш МОКу».

Тож зараз наші спортсмени є по суті голосом України на міжнародному рівні, і їх закликають долучатися до кампанії протидії.

Легкоатлетка, заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Олена Говорова в ефірі марафону «Єдині новини» також наголосила, що українці повинні боротися на міжнародному рівні далі. 

Вона звернула увагу: щодо участі спортсменів з росії та білорусі на Олімпіаді 2024 року в нещодавній заяві МОКу йшлося: «МОК прямо залишає за собою право прийняти рішення про їхню участь у відповідний час, навіть якщо вони будуть вважатися такими, що пройшли кваліфікацію відповідно до кваліфікаційних критеріїв, встановлених їхніми відповідними міжнародними федераціями».

Тобто ще є реальна можливість вплинути на позицію Міжнародного олімпійського комітету. І тут потрібна єдність спортивної спільноти.

Олена Говорова одним зі шляхів впливу бачить запрошення до України представників міжнародних федерацій, активне спілкування з ними, щоб вони бачили й усвідомлювали, чому українці не можуть стояти поряд на змаганнях із представниками країни-агресора та її сателіта. Спортсменка нагадала, що українську позицію підтримала одна з потужних світових федерацій, Всесвітня федерація легкої атлетики, тому треба переконувати й інші понад 40.

Щодо причетності російських і білоруських спортсменів до силових органів своїх країн влучно написав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в авторській колонці для французького видання L’Express.

««Спорт поза політикою», кажуть прибічники участі російських та білоруських спортсменів у міжнародних змаганнях. Вони воліють не помічати той факт, що більшість цих спортсменів є чинними військовослужбовцями. Наприклад, 45 з 71 медалі, які завоювала російська команда на Олімпійських іграх в Токіо, отримали члени Центрального спортивного клубу російської армії. Тобто чинні російські солдати. Самі росіяни цього ніколи не приховували, вони пишаються цим. В Росії спорт, державна пропаганда та армія нероздільні«, — написав Дмитро Кулеба.

Докази причетності спортсменів до силових структур збирають і в національній федерації дзюдо України.

«У росії 90, а то й більше відсотків спортсменів причетні до Центрального спортивного клубу армії або Росгвардії. Ми підготували листа до міжнародної федерації зі всіма даними, що ми зібрали про російських і білоруських спортсменів. На мій погляд, далі розвиток ситуації залежатиме від рішення міжнародної федерації«, — каже головний тренер збірної України з дзюдо Віталій Дуброва.

А це точно спрацює?

Під хештегом #BoycottRussianSport з’явилося вже більш ніж 5 тисяч дописів, ілюстрацій, відеозвернень від українців і, що важливо, іноземних громадян, які підтримують українську позицію. Українські спортсмени проводять спільні конференції, звертаються до керівників федерацій, міст і держав із закликами не підтримувати участь росіян і білорусів у змаганнях.

Наша позиція знаходить відгук. Наприклад, Данія і Польща відмовилися проводити змагання з фехтування після рішення FIE про допуск росіян і білорусів. Така підтримка є й на рівні політичного керівництва багатьох інших держав.

Кожен українець може зробити власний допис у соцмережах з хештегами #BoycottRussianSport, #StandWithUkraine, #russiaisaterroriststate, #NoNeutralRussiansandBelarusians, #SuspendRussianandBelarusianSport, поспілкуватися із закордонними друзями чи знайомими. Сподіваємось, врешті рішення буде на користь України.