Після російських атак по енергетичній інфраструктурі постраждало не тільки місцеве населення, але й підприємства, які попри війну залишають в Україні.
Через енергетичні перебої виробникам харчової продукції доводиться розробляти план дій для підтримки свого бізнесу.
Втім, перебої зі світлом на підприємствах позначаться не лише на підприємцях, але й на гаманцях українців.
Як доводиться поратись з енергетичними проблемами українському бізнесу – розповіла журналіст Факти тижня Алла Чиж.
На деяких фермах в Україні сьогодні стоять генератори та окремі цистерни з дизелем, які допомагають підтримувати виробництво в екстремальних умовах, але не усі підприємства готові до такого. Подібні перебої з електрикою можуть вплинути на ціни у супермаркетах.
Директор ферми Дмитро Соломаха розповідає, що в нього на господарстві основним споживачем електроенергії є сучасний доїльний зал, охолоджувачі молока, млин і пастеризатор.
– Загалом це обладнання споживає 1000 кіловат електроенергії щодоби, – каже він.
Тому на його підприємстві запаслися дизель-генераторами на випадок відключень, оскільки від перебоїв режиму виробництво стає.
Процес доїння дуже відповідальний і якщо змінити графік навіть на пів години, корови дадуть значно менше молока, а відновлення надою може тривати щонайменше місяць.
Дмитро Соломаха впевнений, що його господарство готове до повного знеструмлення.
– Критична інфраструктура, яка працює на виробництво молока, у нас буде забезпечена завжди. Постраждають речі, які дають комфорт: опалення, чайники, побутова техніка, це доведеться вимикати, – каже він.
Але це вплине і на виробничі витрати, каже головний енергетик господарства Олег Марченко, що своєю чергою підійме ціни на товар.
– У 5 разів виходить більше затрати електроенергії, яку виробляємо дизель-генератором. Десь півлітра на один кіловат, – пояснює Марченко.
Інший приклад – теплиця у Запоріжжі. На цьому господарстві вирощують огірки, помідори, перець та інші овочі, що теж потребує безперебійного енергопостачання. Перше, що тут зробили власники, так це придбали генератори, після чого знизили тепловтрати.
Керівник лабораторії комплексного агрономічного обслуговування Андрій Волошенюк розповідає, як забезпечено підприємство. Каже, що був встановлений додатковий щит, який дозволяє знизити витрати тепла під час вирощування основних культур. Крім того, закупили енергоощадні лампи.
– Це лампи для доосвітлення на основі світлодіодів, так звані LED лампи. Кожна лампа має різний спектр. За рахунок цього намагаємось отримати максимальне наближення до сонячного світла, що дозволить нам заощаджувати електроенергію. Вони більш економні, але на старті вони дорожчі, – розповідає Волошенюк.
Тільки, кажуть, що цих потужностей не вистачить на те, аби виростити городину взимку, коли практично немає сонця. Ті ж лампи, які використовували раніше, споживають стільки електроенергії, що вирощування тепличних овочів вийде вп’ятеро дорожчим. А отже, вони будуть просто неконкурентними. Таким чином ринок заполонить імпорт.
Головний соціальний продукт – хліб – теж здригнувся від енергетичних атак ворога.
Президент Всеукраїнської асоціації пекарів України Олександр Тараненко каже, що ситуація на ринку дуже напружна.
– Ситуація дуже напружена, тому що припинення постачання електроенергії зупиняє цикл виробництва. А цикл виробництва займає кілька годин. Тому що йде закваска, зміщення тіста, випікання, – поясню Тараненко.
За його словами, якщо процес приготування перервати, тоді хліб або буде сирим, або просто згорить у печі і піде на смітник. Та хлібозаводи відносяться до об’єктів критичної інфраструктури, тому їхню роботу енергетики не зупинятимуть.
Виконавчий директор енергетичної компанії ДТЕК Дмитро Сахарук каже, що до графіків відключення світла не увійдуть об’єкти критичної інфраструктури.
– Лікарні, водопостачання, водовідведення, критичні, як випікання хліба. Тому що вони є в пріоритеті. Вимикаються ті об’єкти, які не впливають на функціонування критичної інфраструктури. Це або побутові клієнти, або бізнеси, які виробляють щось надзвичайне, – каже він.
Але це не убезпечує від аварійних відключень, коли система сама скидає надмірне навантаження на мережу, тому зараз заводи в активному пошуку генераторів, яких на ринку вже дефіцит, тому їх необхідно замовляти за кордоном та чекати.
Втім, ціни на хліб не планують підіймати, а виробництво не будуть скорочувати.
Тараненко каже, що пекарі практично не мають прибутку на сьогодні, втім розуміють свою соціальну відповідальність.
– Кожен на своєму місці повинен робити те, що може. Ми робимо все, що можемо для забезпечення населення хлібом, для нашої перемоги, – розповідає президент асоціації пекарів.
Тим часом ціни на інші соціальні продукти – яйця, олію, м’ясо, овочі – злетіли в гору. Яйця за скандальною популярністю останніх тижнів вже обігнали незмінного лідера – гречку. За десяток у магазинах правлять від сімдесяти п’яти до ста гривень.
У Мінагрополітики заспокоюють, що невдовзі ціни на яйця трохи відкотяться назад, як і ціни на овочі борщового набору.
Як пояснює голова асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, якщо ціни не вгамуються, то попит впаде.
– Більшість підприємств будуть тримати невеликі обсяги, які імпортуються. А ми ж розуміємо, що ми вже багато років імпортуємо значну частину овочів навіть борщового набору і якраз ті підприємства будуть замовляти за кордоном у міру того, як в цьому буде необхідність. Це буде гарантувати нам непідвищення цін або незначне підвищення. Будуть страждати виробники, бізнес, але для нас, звичайних покупців, це не дуже відобразиться на ціні, – пояснює він.
Втім цінник на фрукти, як тропічні, так і вітчизняні, подорожчають більше, ніж зазвичай до зими – на 30-40 відсотків. Адже зберігатися мають при певній температурі, яку нині дуже складно забезпечити.