На окупованій частині Луганської області сталася трагедія. У селищі Нижня Дуванка окупанти катували 46-річного мешканця Василя Старченка. А невдовзі після цього його виявили повішеним у власному будинку.
Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Не змінював своїх поглядів
Про те, що в окупованій Нижній Дуванці Сватівської громади Луганської області загарбники повісили місцевого жителя за його проукраїнську позицію, повідомив новий голова обласної адміністрації Артем Лисогор.
«Російські нелюди постійно тиснули на нього і тягали на допити. Хотіли зламати його. Однак сватівець не змінював своїх поглядів і чекав на звільнення», – повідомив Лисогор.
Загиблим виявився 46-річний Василь Старченко.
Перед смертю його катували
Отримати інформацію про те, що відбувається зараз на окупованій території, дуже складно. Ті, хто там залишився, бояться щось говорити чи писати. Також серед місцевих мешканців багато донощиків.
Вдалося з’ясувати, що останні два дні перед смертю Василь був у комендатурі окупантів, його там жорстоко катували.
«Катування там можуть бути дуже важкими. Окупанти не шкодують нікого. Сам Василь ніколи в АТО чи ООС не служив. Але загарбники ще до приходу в населений пункт усе про всіх знають, хто яку позицію займає», – розповідає голова сільради Сергій Корощенко, який зараз перебуває на мирній території.
Місцеві розповідають, що Василь після катувань повернувся додому. А невдовзі його знайшли в будинку повішеним. Що сталося – чи сам він звів рахунки з життям, чи йому допомогли, поки з’ясувати неможливо.
«Його не вперше б’ють орки. Вони приходили в будинок, забирали техніку, били його. Перед смертю його бачили всього в ранах і синцях. Били навіть битами. Можливо, він не витримав знущань, а можливо йому й допомогли накласти на себе руки», – каже один із місцевих мешканців на умовах анонімності.
Тільки після деокупації можна буде провести експертизу та щось зрозуміти.
Василя поховали 24 травня у Нижній Дуванці, де він прожив останні 15-20 років.
Взагалі, у Нижній Дуванці та навколишніх селах панує атмосфера страху та безвиході. Є ті, хто хоче вислужитись перед окупантами, тому здає всіх. Той самий Василь хоч і був проукраїнським, але на кожному розі про це не кричав. Мабуть, хтось на нього доніс.
Люди розповідають, що в селі є катівня, де знущаються навіть з дітей, б’ють і погрожують відрізати статеві органи, можу порізати ноги. Люди безвісти зникають. Виїхати звідти неможливо, чоловіків не випускають, а якщо щось знайдуть у телефеоні, знущаються і знову б’ють. А щоб проїхати через територію РФ та потрапити до Європи чи через ЄС на територію України, потрібні гроші – 300 доларів. У селі таких грошей нема.
Займався боксом, працював водієм
Про Василя розповідають, що він працював водієм у приватній компанії, яка виготовляє тротуарну плитку. Займався боксом, ніколи не випивав.
Його дружина з дітьми виїхала з окупації та перебуває на заході України. Чому Василь не поїхав, невідомо. Припускають, що він або за сімейними обставинами не захотів залишати будинок, або у нього могли відібрати документи.
На жаль, це не перший випадок жорстокої розправи над українцями, котрі не хочуть підкорятися російським загарбникам, не мовчать.
Так, у жовтні минулого року в Скадовську Херсонської області російські окупанти на площі біля суду повісили 56-річну Тетяну Мудренко. Причиною стала її проукраїнська позиція. Жінка ніколи не мовчала і відкрито говорила, що «Скадовськ – це Україна».