Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 р. розділило життя мільйонів українців на «до» та «після», однак попри труднощі, біль та горе, заподіяні окупантами, ми тримаємося. І не просто тримаємося, а даємо гідну відсіч ворогові. За цей важкий рік і військові, і цивільні показали неймовірні приклади мужності та стійкості, якими вразили весь світ.
Докладніше про те, як минув рік повномасштабної війни, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
«Віра в нас окрилює!»
Через рік із початку повномасштабного вторгнення віра українців у перемогу становить 95%, тоді як ще у січні минулого року цей показник був 56%. А рівень довіри до Збройних сил України досяг рекордних 97%. Такі дані останнього опитування соціологічної групи «Рейтинг».
Головна ж емоція, яку відчувають респонденти, думаючи про Україну, – гордість. Унаслідок повномасштабного вторгнення та героїчного опору українського народу цей показник зріс більш ніж удвічі – з 34 до 75%. Пишатися нам дійсно є чим – і на першому місці заслужено перебувають наші захисники.
Вони щодня здійснюють справжні подвиги, багато хто – без права на славу. Лише згодом, після перемоги над російськими окупантами, можна буде назвати імена наших Героїв, які сьогодні служать у спеціальних підрозділах.
Багато хто з них є вихідцями з розвідки та спецслужб, якийсь час жили досить повсякденним життям. Сильні, успішні, серед них є і власники бізнесу – всі як один розуміли, що знову доведеться вирушити на війну.
Співрозмовник OBOZREVATEL Oлег С. – один із них. 24 лютого 2022 року стало, за його власним зізнанням, «поверненням у рідну стихію».
«На той момент мені вже виповнилося 49 – не хлопчик. Але фізичну форму підтримував, займався, постійно тренувався зі зброєю – тож дам фору 25-річному (сміється. – Ред.). Я розумів, що буде велика війна, це було лише питання часу. З кожним днем лютого напруженість наростала, а в мене в коридорі вже був зібраний рюкзак. Дружина знала, що я піду, – не намагалася відмовляти, хоча за останні три роки звикла, що я поруч. Ми заздалегідь обговорили, що робитимемо, тому коли 24-го вранці нас розбудив обстріл, почали діяти за планом. Дружину з дітьми посадив у машину й відправив до родичів на захід, а сам вирушив за місцем служби. Там на мене вже чекали (посміхається. – Ред.)», – розповів військовослужбовець одного з підрозділів спеціального призначення.
За рік повномасштабної війни він уже встиг попрацювати на кількох гарячих напрямках – у Херсонській, Харківській та Донецькій областях. Наразі перебуває в районі Бахмута.
«Неправильно буде сказати, що сьогодні тут – найкращі. Кожен наш воїн – на вагу золота, де б він не перебував. Але тут, у боях за Бахмут, я зустрів багато знайомих, зокрема серед суміжників – це фахівці найвищого класу», – поділився Олег.
За його словами, всі вони «колосально мотивовані»: «Росіяни даремно сподівалися поставити нас на коліна – це їхня головна помилка. Тут наш дім, наша земля, наші люди. А допомога всіх українців, віра в нас – окриляє! Так, ціна дуже висока, але ми знищимо ворога», – каже воїн.
Біль про полеглих у боях за Україну не залишить нас ніколи, а подвиги наших захисників неможливо оцінити. І немає сумнівів, що Росія обов’язково відповість за всі воєнні злочини.
«Мужність українського народу запалила вогонь у людях у всьому світі»
Неймовірна сила духу українців, не лише військових, а й цивільних, які з голими руками йшли на російські танки, вразила весь світ. Усвідомити, що така шалена, нелюдська війна відбувається у XXI столітті – і не десь там, на задвірках світу, а в Європі, – справді було важко.
Світові ЗМІ блискавично облітали фото й відео з вулиць наших міст: переповнені вокзали та евакуація у безпечні місця, роздача зброї цивільним та приготування ними «коктейлів Молотова», порятунок людей під обстрілами, мітинги в уже окупованих населених пунктах, під час яких українці безстрашно співали гімн та підіймати синьо-жовті прапори…
А прапори українці з ризиком для життя дбайливо зберігали у квартирах та будинках у тому ж окупованому Херсоні – і в день визволення вийшли з ними на вулиці зустрічати ЗСУ.
Мільйони новин, повідомлень у соціальних мережах, коментарів на підтримку України з кожним днем додавали нам сил. Напевно, тоді ми усвідомили, що не наодинці. А ще українці, зі свого боку, дали світові також дуже важливе.
Знаменита американська телеведуча Опра Вінфрі, яка в перші дні повномасштабної війни приєдналася до величезної кількості західних зірок, які засудили Росію, дуже чітко це підмітила.
«Мужність українського народу запалила вогонь у людях у всьому світі, і я серед них. Об’єднані як один, щоб чинити опір поневоленню з боку Росії будь-якими необхідними засобами, їхній живий, наснажливий приклад є глибоким тривожним сигналом для всіх нас: ми не повинні сприймати нашу демократію як щось само собою зрозуміле… Те, що ми спостерігаємо в Україні, та реакція світу на це – це те, що ми можемо зробити, коли об’єднуємося, коли ми дозволяємо собі уявити, що може відчувати інший. Ми є свідками чогось дійсно потужного, і це може бути світлом під вогнем, який нам потрібен, щоб боротися один за одного, а не боротися один з одним. Пам’ятати, що наша демократія – це те, над чим ми повинні працювати і за що боротися щодня», – написала Опра 3 березня 2022 року на своїй сторінці в Instagram.
Багато хто думав, що до цього часу Україна вже впаде, проте сила духу мільйонів українців та єднання нації зробили неможливе: ми не тільки зламали плани Кремля на «Київ за три дні», а й почали гнати російську нечисть з нашого дому.
Коли закінчиться війна, сьогодні точно не скаже ніхто, однак у тому, що Росія зазнає поразки, українці не сумніваються.