Балерина зі стрічкою, яка стоїть на дірці від влучання російського снаряда, — цей малюнок, зроблений художником Бенксі на руїнах будинку в Ірпені, бачив весь світ.
Наталія — одна з мешканок зруйнованого росіянами будинку — довірила музею «Голоси мирних» Фонду Ріната Ахметова свою історію.
Наталія дуже любить свій Ірпінь. Вона тут народилася й виросла. Коли почалася повномасштабна війна, переїхала до брата: на його вулиці було трошки тихіше. Але 9 березня, коли вдалося організувати «зелений коридор», відчула, що треба тікати.
«Я вийшла на двір, бачу — вся вулиця виїжджає. Тоді ми з чоловіком теж вирішили їхати. Незнайомі люди підвезли нас… Далі — міст. Ми йшли по дуже хитким дошкам. Хлопці з тероборони стояли в ряд і допомагали всім… Ми трималися за їх руки і перейшли», — пригадує Наталія.
Декілька місяців родина жила у Кам’янці-Подільському. Проте, попри втрату житла, вони повернулися додому.
«Снаряди летіли на наші будинки з боку окупованої лісової Бучі. Нашому дому було 32 роки, бетон там був міцний, але… Все вигоріло. Ми заходили туди. Бетон пальцем торкнешся — і він сиплеться. Лишилися чорні стіни й попіл», — говорить Наталія.
Кожна історія про війну важлива. Щоби зберегти пам’ять заради кращого майбутнього, розкажіть свою історію на порталі музею «Голоси мирних» https://civilvoicesmuseum.org/ або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001.