В Україні стабілізувалася ситуація на ринку праці. І хоча реальний розмір зарплат все ще далекий до рівня січня 2022-го, ситуація поступово покращується. Проте радіти зарано. Найближчими роками на українців чекає одразу кілька важливих викликів, а через повномасштабну війну вже зараз на ринку праці виникла диспропорція.
Про те, до чого готуватись українцям та як зміниться ситуація, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Що відбувається на ринку праці?
Ринок праці в Україні почав поступово відновлюватись, про це свідчать дані великих кадрових порталів. Зараз кількість відкритих вакансій лише на 20% менша, ніж до повномасштабної війни, а кількість резюме лише на 10% перевищує рівень 2021-го.
Але радіти надто рано. Є дві великі проблеми. Перша – регіональна диспропорція, розповідають OBOZREVATEL у компанії grc. Регіони, які знаходяться ближче до зони бойових дій та постійно обстрілюються, постраждали значно більше. Там і зарплати нижчі, і вакансій менше.
Друга проблема – значне падіння реального рівня зарплат (тобто з урахуванням інфляції). Лише минулого року ціни зросли на 26,6%. Зростання цін вище за 20%, додає кандидатка економічних наук Людмила Черенько, вважається вкрай небезпечним. Усе це, як зазначає вчена, спричинило значне зростання рівня бідності.
Зарплати ж зростають нерівномірно та незначно. 2023-го, згідно з оцінками Нацбанку, номінальна зарплата збільшиться на 21,9%. Але якщо від цієї цифри відняти інфляцію, виявиться, що зарплати зростуть лише на 3,7%. Отже:
- ринок праці стабілізується: кількість вакансій відновлюється, безробіття знижується;
- складна ситуація залишається у регіонах, які сильніше постраждали від воєнних дій (Херсон, Харків, Донецька, Луганська, Сумська області);
Я маю роботу, але зарплати у нас мізерні. Так буде завжди?
Найважче доводиться українцям, які одержують мінімальну зарплату. Її у 2023-му не збільшать, а наступного року планують підвищити лише на 14,1%. І це тоді як підрахунками екс-міністра соцполітики до наступного року кумулятивний (загальний) рівень зростання цін становитиме 50%.
Наразі мінімалка в Україні становить 6700 грн, тоді як фактичний прожитковий мінімум за оцінками Мінсоцу – 7782 грн. Тобто всі, хто отримує мінімалку, перебувають за межею бідності. 2024-го мінімальну зарплату підвищать лише до 7651 грн. Це не дозволить позбавитися бідності серед працюючих. Для порівняння, у Польщі мінімальна зарплата у гривневому еквіваленті вже становить понад 30 тис. грн. А всім працюючим гарантують гідний розмір заробітної плати.
Черенько впевнена: Україні необхідно значно підвищувати зарплати та переглядати підхід до нарахування заробітку. Ось тільки до кінця повномасштабної війни розраховувати на значні зміни не доводиться.
А як зміниться ситуація на ринку праці найближчими роками?
Сценарій розвитку ситуації залежить від цього, коли і як закінчиться війна. НБУ у своєму базовому прогнозі припускає, що активні бойові дії не вестимуться вже наступного року. У такому разі 2024-го реальна зарплата збільшиться на 5,7%, а номінальна зарплата на 19,2%. 2025-го зарплати зростуть ще на 12,7% (реальна зарплата майже на 5%). Це дозволить за наступні кілька років компенсувати падіння зарплат 2022-го.
Водночас після закінчення війни в Україні відбудеться масштабна демобілізація. Завдання держави у цій ситуації: забезпечить робочими місцями тих українців, котрі відстояли незалежність держави. Вони мають отримувати особливі умови для працевлаштування, започаткування власного бізнесу.
Як мені не втратити свою роботу?
Світовий економічний форум (ВЕФ) кілька тижнів тому опублікував доповідь про майбутнє ринку праці найближчими роками. І хоча їхні прогнози стосуються світових тенденцій, вони також торкнуться України. Очікується, що майже чверть робочих місць (23%) зміниться в найближчі п’ять років.
Очікується, що до 2030-го зайнятість аналітиків та вчених, фахівців за великими даними, фахівців з машинного навчання штучного інтелекту та фахівців з кібербезпеки зросте в середньому на 2027%.
Без роботи можуть залишитись не лише ті українці, які виконують просту роботу (вантажники, касири). Але й бухгалтери, перекладачі, деякі математики, контент-райтери тощо. Їхні функції можна замінити за рахунок автоматизації, програм з елементами штучного інтелекту.
Тимофій Мілованов, президент Київської школи економіки, певен, ті українці, які вдосконалюють свої навички, виявляють активність, продовжують навчатися, освоюють нові навички, своїх робочих місць не втратять. «Важливо бути у пріоритеті у керівництва, бути частиною критичного персоналу, бути корисним, відповідальним, етичним. Бути готовим експериментувати, набувати нових навичок, бути корисним в умовах трансформації», – радить Мілованов.
Після війни розпочнеться період відновлення. Водночас за умови залучення інвестицій в Україні будуть потрібні будівельники, інженери, логісти. Крім того, зростатиме попит на медичних працівників. Фахівці цих сфер, як мінімум, перші повоєнні роки без роботи не залишаться.