За останній час США підписали кілька угод про співробітництво в галузі оборони, спрямованих на дозвіл на розміщення американських військ у країнах Північної Європи – Швеції, Фінляндії та Данії. До цього ще минулого року Штати внесли поправки до угоди про співпрацю в галузі оборони з Норвегією.
Усі ці країни, окрім Швеції, вже в НАТО, але коли поряд із тобою Росія, допомоги багато не буває. Тому такий крок, з одного боку, надає більшої захищеності скандинавам від можливого російського нападу, а з іншого, американці розпочали активне створення коаліції для боротьби за ресурси Арктики проти тієї ж таки Росії. Генсек НАТО Єнс Столтенберг також заявив, що безпека Альянсу неможлива без безпечної Арктики.
Що ж, США вибрали слушний момент, щоб посилити свою увагу на привабливу Арктику – Росія зараз навряд має можливість воювати на два фронти.
Що означає оборонний договір між США та країнами Скандинавії та як це допоможе Україні – у матеріалі OBOZ.UA.
Що підписали
Нещодавно підписані угоди про співробітництво в галузі оборони країн Скандинавії зі Сполученими Штатами надають військовим США широкий доступ до територій на півночі Європи та до кордону, який вони поділяють із Росією. Угода створює кращі умови для надання Сполученими Штатами підтримки цих країн у разі кризи чи війни, і це також буде корисно для стабільності в Європі.
Тобто тепер американські солдати і військова техніка будуть розміщені в цих країнах на законних підставах. Американська армія отримує безперешкодний доступ до численних військових баз на Півночі Європи (багато з них розташовані безпосередньо на російському кордоні), де вона й буде розгортати військовий персонал, проводити навчання, зберігати зброю та боєприпаси.
Для США ця угода відкриває важливі стратегічні місця в Північній півкулі та поблизу російського кордону. Зі свого боку скандинави отримують американську безпекову парасольку та створюють арктичний союз проти Кремля.
«Тепер ми маємо мережу угод про співпрацю у сфері оборони, яка простягається від Північної до Південної Європи, від Норвезького до Чорного моря та забезпечує безпеку й стабільність для людей на всьому континенті», – зауважив з цього приводу глава Держдепу США Ентоні Блінкен.
Він окремо наголосив, що це також розширює можливості для спільних зусиль на підтримку України.
Росія вимушена реагувати
Україна вже має зиск із повноцінної появи американців у Північній Європі та вступу Фінляндії та більш за все й Швеції у НАТО.
Російська Федерація вимушена таким чином посилити свій західний кордон через створення двох нових військових округів та збільшення чисельності збройних сил. Що означає розтягування людських та технічних ресурсів, з якими Росія і так має проблеми через війну проти України. А реагувати все одно потрібно. Тому міністр оборони РФ Сергій Шойгу анонсував створення двох нових військових округів – Московського та Ленінградського, а також армійського корпусу в Карелії.
Відновлення Московського та Ленінградського військових округів, ймовірно, має на меті збалансувати російські військові позиції вздовж кордону з НАТО, який став набагато більшим. Так, Ленінградський військовий округ безпосередньо відповідатиме за територію, що межує з Фінляндією, Швецією та Арктикою.
Північно-льодовитий ресурсний клондайк
Арктика є міжнародно нейтральною зоною, яка довгий час перебувала осторонь від геополітики. Проте зміна клімату викликала надзвичайно високий рівень активності в цьому віддаленому полярному регіоні. Тут зосереджено понад 12% світових нерозвіданих запасів нафти та близько третини світових запасів природного газу, тож не дивно, що за неї готується боротьба.
Остання експертна оцінка Геологічної служби США була проведена в 2008 році. За її даними, за Полярним колом знаходиться близько 90 мільярдів барелів нерозвіданої нафти і 1670 трильйонів кубічних футів газу, а також критично важливі метали й мінерали.
Однак більша частина цього стосується наземних досліджень. А морські родовища металів на континентальному шельфі Арктики досі суттєво не досліджені, хоча геологи припускають, що вони можуть бути значними. Саме тому арктичні країни намагаються максимально розширити сферу впливу й забезпечити собі вигідні стартові позиції до моменту, коли через танення вічної мерзлоти стане можливим отримання корисних копалин у регіоні.
Хоча ніхто не «володіє» Північним полюсом, США, Росія, Канада, Норвегія та Данія (що володіє територією Гренландії) вже перемальовують карти та виступають за ширші суверенні права на те, що міститься під океаном: величезну смугу арктичного морського дна.
США розпочинають «захоплення», в РФ погрожують
США збільшили свої претензії на континентальний шельф, територія якого вдвічі перевищує площу Каліфорнії. Відповідне оголошення 19 грудня зробив Держдепартамент.
«Континентальний шельф – продовження сухопутної території країни під водою. Як і інші країни, Сполучені Штати мають право відповідно до міжнародного права оберігати та керувати ресурсами та життєво важливими місцями проживання», — сказано в повідомленні.
Розширений континентальний шельф займає площу близько 1 млн кв. км, переважно в Арктиці та Беринговому морі. Ця територія — зона зростаючого стратегічного значення, на яку також претендує Росія.
За рахунок контролю над шельфом США хочуть отримати доступ до наявних там корисних копалин, зокрема й до родовищ нафти і газу. Хоча в Держдепі стверджують, що їхнє рішення «зачіпає географію, а не ресурси».
Звісно, Росія не залишила такий крок без уваги. Так, за словами голови комітету Держдуми РФ з Арктики Миколи Харитонова, розширення кордонів в односторонньому порядку є неприпустимим і може призвести до реального протистояння між Росією та США. Перший заступник голови комітету Ради Федерації з міжнародних справ Володимир Джабаров заявив, що РФ також претендує на цю частину шельфу і готова реагувати досить жорстко.