Верховна Рада України продовжила воєнний стан, отже в країні триватиме мобілізація. І поки одних пакують, порушуючи права людини, інші ухиляються, маючи офіцерські звання. В армії безлад, хоч є багато професійних людей – у цьому впевнена нардепка Анна Скороход, яку називають однією з найскандальніших депутаток.
Вона критикує владу і систему, але наголошує – її критика конструктивна. Детальніше – в ексклюзивному інтервʼю для today.ua.
— Президент підписав закон про 50% знижки на штрафи від ТЦК за неоновлення даних. Чи очікуєте збільшення кількості охочих оновлювати дані?
Це не спрацює, бо питання не стоїть у штрафі. Питання стоїть у відсутності мотивації. А крім того, людьми керує страх потрапити в неблагополучну бригаду, а також страх не отримати належної підготовки підготовки тощо. Тобто, штраф — це не основне. Навіть більше – ті, хто хотіли оновити дані, вони оновили. Ті, хто не хотів, незважаючи на те, будуть вони оштрафовані чи ні, вони все одно цього не робили і не зроблять.
Повернемося до іншої складової адміністративних штрафів, які накладає ТЦК. До мене дуже багато звернень посипалося від військовослужбовців, які кажуть, що до них на домашні адреси поприходили штрафи. При тому, що вони вже воюють третій рік і мобілізувалися самостійно, як добровольці. І взагалі про які штрафи за порушення обліку можна говорити, якщо люди служать? І є ще випадки, коли штрафи приходять військовозобов’язаним, які заброньовані або мають відстрочку. При цьому їм нібито присилають повістку, якої вони не отримували. Потім через те, що вони не зʼявилися за повісткою, їх оголошують у розшук і штрафують.
Людина каже: “За що мене оштрафували? Якщо по факту я повістку не отримував, я стою на обліку, я заброньований, або я маю відстрочку, або я просто не отримував повістку – як мені довести, що я її не отримував”.
Процедура оскарження штрафів настільки довга…Це треба написати позов, подати до суду, сплатити судовий збір, пройти судовий процес – тільки тоді скасують тобі штраф. Тому дуже часто людям простіше заплатити штраф, аніж морочитися з процедурою його скасування. Є випадок, коли звернувся теж військовослужбовець, йому заблокували рахунки через несплату штрафу.
— Тобто військовий за деяких обставин може не отримати заробітну плату, через те що на нього накладений штраф?
Ні, він її отримує, але картка заблокована. Тобто гроші на картці є, а для того, щоб її розблокувати, він має виконати виконавче провадження по сплаті штрафу, розумієте? І скасувати штраф він не може – він банально на фронті.
Я написала особисто листа на прем’єр-міністра, а також на міністра оборони, з проханням врегулювати питання доставки і отримання повісток. Адже зараз вважається повістка отримана, якщо вона вкинута просто в поштову скриньку. Ми ж всі розуміємо, що це людський фактор, і є випадки, коли банально листоноша не доїжджає.
— А ви хочете, аби це було з рук в руки, як було раніше?
Або з рук в руки, або хоча б онлайн. Якщо людина зареєстрована в “Резерві”, тоді давайте все-таки введемо хоча б якісь повідомлення в “Резерві”, що такого-то числа вам надіслана повістка. Це буде повідомлення про те, що людині не дійшла повістка, і що її слід забрати.
Я не кажу відправляти повістки онлайн, хоча це також варіант. Я пропоную відправляти повістку, а про те, що вона відправлена, нехай повідомлять онлайн. Для того, щоб людина потім не сказала, що вона її не отримувала і не знала про те, що вона прийшла. Бо тут теж є маніпуляції з боку людей.
— Ви згодні, що час перебудовувати політику мобілізації в Україні?
Це не тільки політика мобілізації в Україні, це взагалі політика і система, яка існує в Збройних силах України. Адже питання не тільки в ТЦК, але й у ставленні до новоприбулих військовослужбовців, мобілізованих людей. Це велике коло проблем, які потрібно вирішувати, і їх можна вирішувати у воєнний час. Просто цього не хоче військове керівництво.
Наша тимчасова слідча комісія, яку я очолювала, займалася цими проблемами. Нам самі військові допомагали в цьому. Ми виявляли проблему, вивчали її природу, чому так трапляється. А потім пропонували рішення цієї проблеми. Але це нікому не потрібно, розумієте.
— Контракт по програмі “18-24” підписали менше 500 українців. Чому ці “солодкі” умови не мотивують йти служити на вашу думку?
Я вам ще раз скажу, що мотивація – це не тільки гроші. Мотивація – це відношення, планування операцій, питання підтримки військовослужбовців. Це питання командирів, до яких потрапляє військовослужбовець. Тут не є питання лише в грошах. Мотивація – складова загальна. І, на жаль, ми маємо те, що маємо. Хоча, наскільки мені казали, то багато хлопців подавало заявки. Я не знала, що настільки низький рівень.
— Чи вважаєте ви вірною тезу, яка була озвучена давно, що це війна бідних?
Я про це казала. Я говорила про це ще, мабуть, рік тому з трибуни Верховної Ради. А чому я так вважаю? Тому що у нас всі, хто можуть відкупитися – відкуповуються. Поїдьте в села – вони порожні. Ті, хто не має грошей – вони не можуть відкупитися.
Мобілізовані українці, здається, мають менше прав, ніж полонені росіяни. Мене вразила новина про тих китайських полонених – їм навіть Макдональдс запропонували, вони отримали, поїли та подякували…
Я про це також говорила з трибуни Верховної Ради, бо я досліджувала питання утримання військовополонених. Їх навіть питають: чи хочете ви працювати, чи не хочете ви працювати. І ми їм за те, що вони працюють, ще й платимо заробітну плату, яку вони можуть використовувати як захочуть. І замовляти Макдональдс, або ікру, або будь-які продукти.
— Рідних і близьких не допускають для зустрічі з військовослужбовцями у військових частинах. Чому так відбувається?
Це ставлення військового керівництва. Ми маємо розуміти, що у нас, як то кажуть, реформа не пройшла. У нас керують люди, які до повномасштабної війни не розпоряджалися такою кількістю грошей. Коли мені генерал говорить: “Цивільні, не лізьте в “мистецтво війни…”. Коли мені говорять: “Ви рахуєте як людський фактор, а для нас – це статистика”. Це щодо втрат.
З таким ставленням, що ми хочемо? У нас є заброньовані, решта – йдіть воюйте. Ми говоримо, що ми зробимо демобілізацію, але ми її не робимо, бо цього не хоче Сирський. А в мене питання тоді – чого у нас офіцери не воюють? Чому професійна армія, яку бюджет навчав, годував, дає їм квартири безкоштовно і так далі… Чому вони не воюють? Чому саме реальних бойових офіцерів дуже малий відсоток?
Більше того – більшість з них прийшли з цивільного життя. Так, вони не були кадровими військовими, а кадрові вояки у війні напряму не беруть участь. Я завжди ставлю це питання у Раді.
— Чи є у вас надія на зміну системи?
Зміна системи можлива, коли зміниться керівництво країни. Коли вони самі змінять керівників цієї системи. Змінити можуть молоді і гарні офіцери. І в системи є молоді і гарні офіцери, які можуть проводити ці зміни. Просто їх не допускають до цього.
— Міноборони презентував законопроєкт про демобілізацію – Генштаб відмовляється. Чи є у них мандат на те, щоб відмовлятися постійно, незважаючи на запит суспільства?
У мене питання більше стоїть у тому, чому немає політичної волі, і чому Верховна Рада, Кабмін погоджують все з головкомом та іншими. Має ж бути якась політична воля, і якщо ти даєш обіцянки, то виконуй їх. А якщо у нас є питання, що ми не добираємо людей – перегляньте кількість заброньованих, перегляньте скільки у вас тиловиків. У нас в середньому на одного воюючого – 9 тиловиків.
— Наші військові вже повертаються, частина з них із каліцтвами — без кінцівок, отримують інвалідність. А міста досі зустрічають їх необлаштованими – без пандусів, інфраструктури. Чому активно не перебудовуються міста, а все відкладається на потім?
Законодавчо це питання унормоване, і в нас по інклюзії дуже жорсткий законопроект, який зобов’язує всі місцеві органи влади це зробити. Ба більше, після децентралізації більшість податків залишається на місцях. Але якщо ви побачите, як ці податки використовуються – це просто дерибан. Загальноукраїнський дерибан грошей. Це питання реально до місцевих органів влади. В них є на це і повноваження, і гроші, бо в державний бюджет їх не забирали.
— Вас неодноразово називали найскандальнішою нардепкою цього скликання, як ви відреагуєте на такий “титул”?
Я не вважаю себе скандальною. Більше того, я нічого не критикую, якщо нічого не пропоную взамін. А я завжди пропоную взамін, і навіть по тих же проблемах військових ТСК надало купу пропозицій і рекомендацій, щоб воно запрацювало. А те, що мене недолюблюють…Я ж не долар, щоб всім подобатись. Недолюблюють – хай вибачають, тому мене це не зачіпає абсолютно.
— Чи плануєте ви на наступних ймовірних виборах знову йти в Раду?
Для того, щоб іти на вибори, треба розуміти, з ким йти на вибори – поки я не бачу з ким. Взагалі, якщо хочеш щось змінити, треба йти до влади і не треба чекати, коли прийде “вона” чи “він”, які вирішать всі твої проблеми. І вестися на “молочні ріки, кисільні береги” — це утопія. Я вважаю, що в системі не вистачає професійних людей, хоча вони є.
Навіть взяти елементарні речі – хто у нас очолює міністерства, хто у нас очолює відділи, управління? Це все друзі, знайомі, куми, хтось когось порадив… Але це люди, які до цього не працювали у системі держуправління, вони не розуміються в тих процесах, які вони очолюють, якими вони керують. Це не нормально. Взагалі, як на мене, нормальний керівник працюватиме і з тими, хто йому подобається, і хто не подобається. Якщо це професіонали своєї справи.
— Чи є якісь маячки, що вказують на наближення виборів?
Це обговорюється. Воно обговорюється на всіх телеканалах, всі ставлять питання: “коли вибори?”. Вибори будуть з моменту підписання якоїсь угоди і припинення воєнного стану. Тоді почнеться підготовка до виборів. А от коли це станеться? Тут я вам не підкажу. Тут я думаю, що навіть Трамп не знає.