Новий 2024 рік буде важким для України не лише на полі бою, а й у політичному житті. Важку ситуацію намагатимуться розхитувати різними політичними способами, щоб викликати дестабілізацію влади й суспільних настроїв. Фокус розбирався, які загрози чекають на Україну та як їх можна уникнути.
2024 мав стати роком чергових виборів в Україні — президента й Верховної Ради. Наразі відомо, що вони не відбудуться, у державному бюджеті навіть немає статті фінансування жодних виборчих процесів. Питання вже обговорено на рівні керівництва держави, політичних партій і західних партнерів. Але колізії вітчизняного законодавства залишають поле для маневру різних політичних маніпуляцій. Проведення будь-яких виборів у країні заборонено законом про правовий статус воєнного стану.
Чи будуть в Україні вибори у 2024 році
Важливо зауважити, що питання проведення виборів різних типів (тобто місцевих, парламентських і президентських) регулюється різними законами. Конституція України говорить, що вибори народних депутатів не можливі під час воєнного чи надзвичайного стану. Верховна Рада продовжує свої повноваження до першого засідання новообранного парламенту. Щодо виборів президента чи місцевих влад Основний закон не говорить нічого, тобто їхня організація та проведення регламентується Виборчим кодексом і все тим же законом про правовий статус воєнного стану. Відповідно, змінивши ці закони, зʼявиться юридичне обґрунтування для виборів президента. Повноваження президента Володимира Зеленського мали закінчитися або продовжитися в разі його переобрання не пізніш ніж 31 березня або 21 квітня (за умови проведення другого туру). Вибори місцевої влади в Україні за планом мають пройти лише у 2025 році.
Конституція Україна не містить норм, які б вказували на можливість перенесення чергових виборів президента країни. До того ж Основний закон навіть вказує точну дату їхнього проведення. Розтлумачити, як бути далі з точки зору правового поля та легітимності влади президента, міг би Конституційний суд України, проте на кінець грудня 2023 року жодного подання щодо цього питання відомо не було.
Нагадаємо, на відміну від Виборчого кодексу та закону про правовий статус воєнного стану, змінювати Конституцію заборонено.
Чи можливі акції протестів в Україні
На думку політолога Ігоря Рейтеровича, саме ця юридична колізія може стати в майбутньому приводом для маніпуляцій щодо легітимності влади президента Зеленського та повноважень його команди.
«За моїми спостереженнями, буде спроба розхитування політичної ситуації ззовні. Першочергово від людей, які вже виїхали з України. Уже зараз у соціальних мережах просовують тези, що президент втрачає свою легітимність, тому має передати повноваження голові Верховної Ради. У 2024 році можна прогнозувати падіння рівня довіри до державних інституцій, але великих акцій протесту не має бути. Сьогодні жодна політична сила не піде на таке рішення. Я думаю, що в питанні політичної конфронтації випускатимуть пару через Кабмін. Можливо, підуть на заміну повного складу або окремих міністрів», — прогнозує він Фокусу.
Зауважимо, що наприкінці 2023 року в соціальних мережах намагалися моніторити готовність населення до виходу на акції протесту. Наприклад, на одному з ресурсів пошуку разової роботи пропонували вийти на мітинг на підтримку головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного.
За словами голови «Комітету виборців України» Олексія Кошеля, в умовах правового режиму воєнного стану проведення будь-яких виборів призведе до низки ризиків. По-перше, конституційно будуть запитання до легітимності такої влади. По-друге, низка безпекових факторів — від організації виборчого процесу до бомбосховищ на дільницях. Він акцентує на суттєвому падінні рівня довіри населення до Верховної Ради, що має тенденцію до ще більшого погіршення. Зі свого боку, це може викликати проблему недовіри до ухвалених рішень.
«На основі результатів наших досліджень зʼявляється відчуття, що народні депутати дуже далекі від реальності й потреб держави. Наприклад, на порядку денному цієї сесії були законопроєкти про безпеку довкілля, гігієну праці чи розвиток кінематографа. Водночас лише минулого тижня звільнили від сплати ПДВ та мита запчастини й деталі для РЕБ. Народні депутати вже впʼяте змінюють лише одне слово в Податковому кодексі. Так було і з квадрокоптерами, їхніми деталями, тепловізорами. Із огляду на це виникає питанням вміння Ради розставляти пріоритети й оперативно ухвалювати рішення», — говорить Фокусу Кошель.
Експерт зазначає, що парламент ухвалює лише кожен третій законопроєкт, який ініціює уряд, інші дві третини просто ігноруються. Це вказує на повну відсутність розуміння та взаємодії між органами влади.
Затримки пенсій і зарплат бюджетникам
Державний бюджет України на 2024 рік складався з урахуванням фінансової допомоги від західних партнерів і донорів. За підрахунками Міністерства фінансів, для фінансування видатків держави потрібно 37,3 млрд доларів США. За словами першої віцепрем’єр-міністерки України Юлії Свириденко, існує загроза затримки виплат соціальним категоріям. Так може статися в довготривалій перспективі, на перші місяці 2024 року в уряду є альтернативний план фінансування.
«Усі говорять, що 2024 рік буде вкрай важким, але ніхто не хоче пояснювати, чим саме. Це рік зменшення допомоги від західних партнерів, як фінансової, так і озброєнням. Відсутність фінансової допомоги призведе до скорочення соціальних програм, виплат пенсій і зарплат бюджетникам. Це, зі свого боку, може спричинити соціальну напругу в суспільстві через падіння рівня життя», — говорить Фокусу політичний аналітик Олександр Кочетков.
За словами експерта, другим фактором, що може спровокувати суспільну напругу й дестабілізацію в Україні, є питання проведення масштабної мобілізації та зміна підходів до військовозобовʼязаних.
«Важливо, щоб умови цієї мобілізації були чесними та рівними для всіх, мобілізованих дійсно готували перед відправленням на фронт, а відбір ішов за можливостями та запитами. Влада має визначитися — посилювати каральні методи чи шукати мотивацію для тих, кого мають мобілізувати. Якщо цього не відбудеться, то можна прогнозувати розшарування суспільства, його збурення та соціальної напруги до такого рівня, що проведення виборів буде навіть спасінням для влади», — пояснює Кочетков.
З свого боку, Кошель зазначає, що політичну напругу в Україні посилюють не стільки дії опозиції, скільки тенденція чинної влади до перекладання всього негативу на парламент. Подібної тактики вже дотримувалися попередники Зеленського.