На тлі заяв про прийдешнє подорожчання вартості проїзду в київському метро до 20 гривень, цікаво згадати скільки віна коштувала раніше. З моменту відкриття столичного метрополітену ціну квитка змінювали 23 рази.
Історію еволюції оплати проїзду в київському метро розповідає Новини.LIVE.
50 копійок-квиток вагою в 50 грам
Коли в листопаді 1960 року відкрили перші чотири станції Київського метрополітену, вартість квитка визначили в 50 копійок. При цьому турнікетів не було і необхідно було купувати паперовий квиток і пред’являти контролеру, який відривав його частину і який треба було зберігати до кінця поїздки, адже по вагонах теж ходили контролери.
Примітно, що однією монеткою за проїзд ніхто не розплачувався — з 30-х років в СРСР не карбували «полтинники» через економію срібла і «срібняки», що ходили в обороті громадяни воліли припасати.
Квиток купувався за жменю дрібниці. Наприклад, якщо врахувати, що в ті часи монети до 5 копійок важили в грамах відповідно номіналу, то, при оплаті «мідяками», квиток важив 50 грам.
У будь-якому випадку, за проїзд треба було віддати мінімум три монети.
5 копійок
Проїзд у метро коштував 50 копійок всього півроку. У 1961 році відбулася грошова реформа «10 до 1» і 50 копійок стали п’ятьма.
За «п’ятак» в метрополітені їздили 30 років — половину всієї історії існування київського метро.
Вартість в одну монету дозволила встановити перші турнікети в тому ж 1961 році. Вони, до речі, були в дерев’яних корпусах.
При цьому, квитки, як і раніше, продавалися в касах і були в ходу до 1991 року.
15 копійок
У 1991 році СРСР доживав останній рік і разом з ним розвалювалася і економіка. Звісно, росли і ціни. У квітні 1991 року вартість проїзду в метро вперше підвищили — відразу в три рази — до 15-ти копійок. Половину турнікетів переобладнали під нову монетку, половину — залишили під прийом «п’ятаків» — трьох відразу.
1992-й став останнім роком, коли турнікети київського метро приймали «живі» гроші. Вартість проїзду стала 30 копійок — дві монети по 15.
Від 30 копійок до 20 тисяч купоно-карбованців
Коли в тому ж 1992 році вартість підняли до 50 копійок і зрозуміли, що це зростання надовго, від турнікетів відмовилися. Як і 32-ма роками раніше проїзд став виключно «паперовим».
Але проїзд по талонах затримував трафік, утворювалися гігантські черги і в 1993 році знову «включили» турнікети. Тепер вони були перероблені під жетони, що дорожчали разом з інфляцією.
З 1993 року до появи гривні в 1996 році жетон дорожчав 11 разів — до 20 тисяч купонокарбованців.
Для того, щоб кмітливі громадяни, не запасалися постійно зростаючими в ціні жетонами про запас, жетони постійно міняли. Для цього ввели пластикові жетони, які відливали в різній кольоровій гамі (турнікети реагували на колірний спектр). Жетони були від блакитного до синього і від світло — до насиченого зеленого. Випустили навіть пробну партію червоних, але цей колір залишили для Харківського метрополітену.
Жетони прийшли в життя киян на довго — їх скасують лише в 2020 році.
20, 30, 50 копійок
З введенням гривні в 1996 році вартість проїзду встановили на рівні 20 копійок. Була проведена реформа «10 000 до 1» і 20 копійок були тими ж 20 тисячами купонокарбованців. Але в цьому ж році проїзд підняли до 30 копійок.
У 2000 році після інфляції, спричиненою всесвітньою кризою, проїзд у метро коштував вже 50 копійок. На цьому рівні він залишався 8 років.
1,7-5 гривень
У 2008 році, за результатами чергової всесвітньої економічної кризи, проїзд у метро подорожчав одразу в 4 рази — до 2 гривень.
Примітно, що через пару місяців ціну знизили до 1,7 гривень, але вже в 2010-му проїзд знову став по 2 гривні — до 2015 року, коли після обвалу гривні проїзд підняли до 5 гривень.
8 гривень — 20 гривень?
Останнє підвищення вартості проїзду в київському метро відбулося в 2018 році — до 8 гривень, а вже через три роки, в 2021-му, в КМДА заговорили про підвищення до 20 гривень.
Примітно, що і в 2021-му і в 2015 році, коли проїзд коштував 5 гривень, курс національної валюти залишався близько 27 гривень за долар. Тобто, вартість бажають підвищити в 4 рази в порівнянні з 2015 роком, а долар коштує стільки ж.