Близько сотні тисяч жителів селищ на Броварському напрямку понад місяць лишались без світла, газу і зв’язку. Після російської навали найбільше руйнувань зазнала Велика Димерка, Богданівка та Бервиця, де окупанти розташували логістичний центр, який наші армійці успішно знищили. Через масштаби руйнувань і купу нерозірваних боєприпасів поряд зі згорілою технікою російських військ громади наразі закриті для проїзду.
Про це йдеться в ТСН.
Олександр виїхав з будинку у селищі Велика Димерка, що на Броварському напрямку, на початку повномасштабного російського наступу. Сьогодні він вперше бачить своє селище, воно в руїнах. Своїх односельців він не бачив понад місяць. Чоловіки не стримують емоцій. «Я хочу, щоб Росію знесли з лиця землі, зробить з неї пустиню», — плаче чоловік. Назустріч йде пані Надія, яка приглядала за господарством Олександра. Пес Мухтар радіє, що таки дочекався свого господаря. Більшість селян звідси виїхали. Пані ж Надія приглядала за лежачими сусідами, кормила курей та собак і досі не може оговтатись від пережитого наступу росіян на селище. «Наш край уцілів трошки, і руки і ноги трусяться і все», — розповідає жінка.
Зруйнований центр, понівечені будинки і купа згорілої російської техніки на узбіччі – так нині виглядає Велика Димерка, де зруйновано близько сотні будинків, де могли перебувати люди. Кількість загиблих і досі не знають. «Найбільше під вплив окупантів потрапила Великодимерська громада. В районі зруйновано 150 житлових будинків, у громаді ворожі сили 90 будинків зруйнували», — каже очільник ВЦА Броварського району Павло Проскочило.
В сусідній Бервиці росіяни зосереджували велику кількість своєї ворожої техніки і навіть створили логістичний пункт з машинами зв’язку. Українські бійці точними влучаннями за кілька пострілів спалили майже усе. «Наші засоби ураження зробили так ювелірно, що весь цей пункт логістики накрився навіть не вогнем, а прахом», — кажуть бійці.
Мешканці села, чиї хати вцілили після російських окупантів, збирають на своєму городі небезпечний врожай. «Доця збирає міни, от вам і смішно, а я часничок прополоть не можу», — жаліється жінка.
Парасковія Григорівна переживає за майбутні запаси продуктів. Саме біля городу 79-річної жінки окупанти розташували командний пункт з усіляким вибуховим начинням, яке після розбиття рашистів розлетілось на кілометри. Вибухівки і снаряди на своєму подвір’ї жінка позначає червоною стрічкою і чекає на саперів. «Я ж не можу ні полоть, нічого робить, це полуничка, он часник, а цибулю всю змолотили, цибулі нема», — каже жінка.
Рятувальники тим часом ретельно обстежують сусідню ділянку і просять жінку трохи потерпіти. Окрім розмінування у Броварському районі потроху підключають світло і намагаються порахувати завдані окупантами збитки. Тільки тут зруйновано 7 переправ.
«Чергова пошкоджена переправа через річку Трубіж наразі створений штаб щодо відновлення інфраструктури Броварського району», — кажуть чиновники.
Випалена будівля, понівечений дитячий автобус і російські сухпаї серед дитячих парт – так тепер виглядає школа у Богданівці. Шкільні речі поряд з ящиками з-під набоїв великого калібру, тут окупанти відстрілювалися від наших оборонців. Тепер ця територія радше нагадує поле битви, аніж освітній заклад. І перший дзвоник тут пролунає не скоро.