В Україні банківська система пережила найскладніший рік у своїй історії. Закрилося всього кілька фінансових установ: і насамперед через російський капітал. Незважаючи на це, на ринку залишається кілька глобальних проблем. Тоді як самі банки незадоволені кількістю «поганих кредитів» (українці не повертають борги), у НБУ стурбовані тим, що обсяг гривневих депозитів надто низький.
Завдання на найближчий час: домогтися збільшення депозитної ставки так, щоб вони, щонайменше, покривали рівень інфляції. Паралельно із цим доведеться скоротити темпи зростання цін, які зараз випередити практично неможливо.
OBOZREVATEL ознайомився із закритими презентаціями та звітами НБУ та пише про головні плани на найближчий час.
Національний банк намагається залучити гривневі депозити до банків. Завдання не з простих
Частка гривневих депозитів українців залишається низькою (близько 30% у депозитному портфелі банків, тоді як до повномасштабної війни загалом було 46%). Українці зберігають гроші на потокових рахунках: кошти не працюють на економіку та створюють додаткові ризики (якщо гроші почнуть різко виводити із банківської системи).
Є об’єктивні причини. Клієнти в період повномасштабної війни бояться закриття банків, ставки за терміновими гривневими депозитами залишаються низькими (нижче за рівень інфляції), немає впевненості, що курс гривні не продовжить суттєво знижуватися.
Завдання: переконати українців зберігати свої заощадження на депозитах у ситуації, коли такий депозит не покриє навіть темпи знецінення грошей. Наприклад, ПриватБанк пропонує розмістити депозит на період 18 або 24 місяців під 14% річних без можливості достроково забрати гроші. При цьому очікуваний Нацбанком рівень інфляції 2023-го – 18,7%. Тобто отриманий прибуток не дозволить компенсувати зростання цін, і гроші в банку знеціняться.
До повномасштабної війни за умов стабільного курсу долара українцям було вигідніше розмістити гривню на депозиті, а не купувати валюту. Ставки на валютних депозитах були низькими, не було гарантій повернення коштів у разі закриття банку.
Зараз із гарантіями гривневих депозитів ситуація інакша. Щоб підтримати банківську систему та заспокоїти клієнтів, ще у квітні 2022-го президент України Володимир Зеленський підписав закон, який на час військового стану та протягом трьох місяців після нього гарантує у разі закриття банку повернення всієї суми вкладу. Тобто, якщо раніше за законом Фонд гарантування вкладів повертав клієнту закритого банку суму до 200 тис. грн, то зараз зобов’язаний виплатити все до останньої копійки.
НБУ у свою чергу планує:
- з 7 квітня запровадити тимчасові депозитні сертифікати за ставкою 25%. Банки матимуть змогу отримувати на цьому прибуток і тому теоретично будуть зацікавлені в тому, щоб залучати гроші з ринку: агітувати українців відкривати вклади;
- з 11 травня запровадять пільгові нормативи формування банками обов’язкових резервів на термінові кошти на рахунках фізосіб (0% для фізосіб у гривні).
Українці, розміщуючи свої гроші у банках, можуть допомогти власній економіці. Без цього розраховувати на відродження повноцінного кредитування не доводиться.
Стабільна ситуація з інфляцією та новини щодо курсу
У НБУ задоволені ситуацією з інфляцією: вона сповільнюється повільніше, ніж на те очікували. Достатні валютні резерви також гарантують стабільну ситуацію на валютному ринку. Хороша новина: ліквідність банківської системи зросла на 26,2 млрд грн. Водночас зберігається проблема «поганих» кредиторів.
«Проблема: погані кредити та необхідність формування резервів», – упевнена виконавчий директор Незалежної асоціації банків Олена Коробкова. За час повномасштабної війни кількість кредитів, які банкам, ймовірно, не вдасться повернути, побільшала на 8 п. п. до 38%. І ці оцінки ще позитивні.
Більше третини українців не повертають кредити, а банки замість кредитування почали активно інвестувати в ОВДП. Загалом у банківському середовищі результатами роботи задоволені. Мовляв, жодна банківська система за останні десятиліття не переживала такого масштабного удару. Українці ж не лише продовжили стабільно працювати, але й банки продовжили заробляти.
Ще одна велика проблема: побоювання подальшої девальвації гривні. Однак тут НБУ має стриманий оптимізм. Обсяг золото-валютних резервів знаходиться на досить високому рівні, а останнім часом курс долара почав знижуватися.
Вже після закінчення військових дій Нацбанк повернеться до плавного курсоутворення (зараз офіційна вартість валюти фіксована). Це також передбачать у меморандумі з МВФ. Ймовірно, йдеться вже про 2024-й, хоча точних термінів не називають.