Нацбанк запустив механізм стимулювання банків активніше залучати гроші населення та бізнесу на строкові депозити. Що буде з депозитними ставками?
Голова Національного банку України Андрій Пишний 26 січня заявив, що рішення банківського регулятора і надалі сприятимуть підвищенню банками ставок за строковими депозитами.
Наразі дохідність строкових депозитів недостатня для покриття інфляції і це не стимулює населення робити заощадження в гривні.
Середня ставка за гривневими депозитами для домогосподарств, відкритими у грудні 2022 року, становила 10,6% річних, що на 4,9 в.п. більше, ніж наприкінці травня, коли ставки впали до історичного мінімуму.
Зокрема у січні 2023 року невеликі та середні банки пропонують вкладникам за шестимісячними депозитами у гривні 13-17% річних. Натомість великі банки готові платити лише 7-8% річних. З відсотків, отриманих з депозиту, потрібно сплатити 18% податку на доходи фізосіб та 1,5% військового збору.
Водночас інфляція на початку року перебувала на рівні 26,6%. Хоч НБУ і покращив
прогноз інфляції на 2023 рік з 20,8% до 18,7%, але поточна дохідність гривневих депозитів не перекриває цей рівень.
«За досить високого рівня інфляції українські громадяни та підприємці не отримують адекватної для збереження платоспроможності своїх заощаджень депозитної пропозиції від банків. У цьому плані зростання депозитних ставок у банків для нас є принциповою метою», – заявив голова НБУ.
Через це те що дохідність вкладів недостатня для стимуляції населення і бізнесу відкривати строкові гривневі депозити, продовжують зростати обсяги вкладів до запитання та залишків на поточних карткових рахунках.
Загалом у 2022 році обсяг гривневих коштів населення у банківській системі збільшився на 30,4% – до 596,05 млрд грн, тоді як у 2021 році зростання становило 15,1%. А обсяг гривневих коштів бізнесу в банківській системі збільшився на 9,8% – до 612,12 млрд грн, тоді як у 2021 році – на 26,7%.
Чим зумовлене таке сильне зростання грошей населення та бізнесу у банках під час війни?
В 2022 році для фінансування дефіциту державного бюджету (який становив 911 млрд грн) Національний банку викупив за емітовану гривню у Міністерства фінансів військових ОВДП на 400 млрд грн.
Ці обсяги надрукованої гривні в тому числі були спрямовані на виплату заробітних плат захисників, соціальну підтримку і компенсацій за поранення та загибель.
Значна частина цих грошей, через високу інфляцію (26,6% за минулий рік), недостатній рівень дохідності за депозитами (середня дохідність за гривневими 10,6%) і невизначеність, була конвертована у валюту (з березня по грудень 2022 чистий продаж валюти НБУ становив — $23,3 млрд), або ж осіли у гривні на поточних рахунках або на депозитах «до запитання» (можна зняти у будь-який момент).
За даними НБУ, на початку грудня 2022 у банках знаходилось 1,82 трлн грн клієнтів (як валюта так и гривня), у тому числі 737,8 млрд грн — на вимогу, а це майже на 100 млрд грн більше, ніж на початку лютого того ж року.
Зокрема на строкових депозитах та поточних рахунках населення знаходилося у грудні 889 млрд грн, з них — 574 млрд грн на вимогу. Тобто це залишки на рахунках і депозити до запитання. Тоді як у лютому 2022 загальна сума грошей населення становила 713,5 млрд грн, в тому числі на вимогу — 400 млрд грн.
Тобто за 2022 рік обсяг грошей населення на вимогу зріс більш як на 174 млрд грн. Ці кошти можуть бути зняті у будь-який момент і піти на споживання товарів, що призведе до зростання інфляції, або ж на валютний ринок, що відповідно спричинить тиск на курс і девальвацію гривні.
Щоб зменшити ці ризики, банки мають шляхом збільшення відсоткових ставок стимулювати населення та бізнес не тримати великі обсяги грошей на поточних рахунках, а вкладати їх у строкові депозити.
«Банки керуючись короткостроковими комерційними цілями зовсім не поспішали підвищувати ставки за депозитами після підняття ключової ставки (до 25% — БЦ) попри багаточисельні вербальні інтервенції з боку НБУ. В результаті маємо небезпечний для фінансової стабільності значний за обсягами «навіс» у вигляді залишків на поточних рахунках населення, який щомісяця збільшується. І не за рахунок конкуренції чи маркетингових зусиль. Скоріше всупереч відсутності будь-яких зусиль з боку банків», — прокоментувала ситуацію перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова. — «Два основних чинника зростання: соціальні та інші виплати уряду та обмеження на зняття готівки, які ввів НБУ 24 лютого минулого року.
За умови поступової відміни обмежень, ці кошти миттєво опиняться на готівковому ринку. І, з одного боку, будуть тиснути на готівковий курс, з іншого — погіршать стан ліквідності банків».
Що зробив Нацбанк?
Для заохочення банків робити строкові депозити більш привабливими, НБУ підвищив вимоги до обов’язкових резервів банків.
З 11 січня Нацбанк підвищив норматив обов’язкового резервування за поточними рахунками (депозитами до запитання) у гривні та в іноземній валюті на 5 в.п. – відповідно до 5% та 15%. Водночас НБУ дозволив банкам покривати до 50% від загального обсягу обов’язкових резервів за рахунок бенчмарк-ОВДП.
До цього часу резерви під кошти клієнтів формувалися у гривні. Натомість НБУ дозволив формувати до 50% обов’язкових резервів не грошима, а державними облігаціями — бенчмарк ОВДП, які Мінфін спеціально випускатиме під ці цілі, і отримувати на них дохідність.
Далі з 11 лютого нормативи формування банками обов’язкових резервів за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках юридичних і фізичних осіб збільшуються ще на 5 в. п. Зокрема, з 5% до 10% підвищаться нормативи резервування за такими коштами у національній валюті та з 15% до 20% – в іноземній валюті.
А з 11 березня нормативи формування обов’язкових резервів за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках фізичних осіб як в національній, так і в іноземній валютах будуть підвищені ще на 10 в. п. Проте на цю частину резервів не поширюватиметься механізм покриття бенчмарк-ОВДП.
«Обов’язкові резерви – це частка коштів населення та корпоративного сектору, яка «депонується» на рахунках в НБУ. Коли людина/компанія «приносить» гроші в банк, то це пасиви, які щось коштують для банку, і одночасно активи, де банк може щось заробити, вкласти в ОВДП, депсертифікати, муніципальні бонди, чи кредити. І бажано на цьому заробити, більше, ніж банк платить за ці гроші клієнтові. Але обов’язкові резерви – це та частка активів, яку банк має «відкласти», і нікуди не може вкладати. Активи, які не приносять грошей (обліковується воно як активи)», — пояснює Євген Дубогриз, експерт з банківського нагляду центру CASE Ukraine.
Тобто, 20% гривневих і 30% валютних коштів населення на вимогу банки з березня одразу «депонуватимуть», додає Дубогриз. Відповідно ці кошти не приноситимуть банкам дохід.
«НБУ очікує, що ці заходи сприятимуть зниженню профіциту ліквідності в банківській системи. Це, зі свого боку, спонукатиме банки до активнішої конкуренції за строкові кошти вкладників і відповідно сприятиме підвищенню ставок за гривневими активами та зростанню частки строкових депозитів», — йдеться в заяві НБУ.
Водночас завдяки можливості частково формувати обов’язкові резерви за рахунок придбання бенчмарк-облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) банки можуть придбати у Мінфіну облігацій на 110 мільярдів і, таким чином, профінансувати частково дефіцит бюджету, вважають в НБУ.
«Банки, скоріше за все, підніматимуть ставки за середньостроковими депозитами. Вище, ніж на 2.5 відсоткових пункти піднімати не дуже вигідно. Та навіть 2.5% «зверху» це вже непогано», — прогнозує Дубогриз. — «А ще серед банків набиратиме популярності такий продукт як «депозит із можливістю зняття частини коштів в будь-який момент». «Вільні гроші», «Скарбничка» — декілька банків такі продукти вже пропонують. Формально це строковий депозит, з терміном від 14 днів до декількох місяців. У такому випадку підвищені вимоги до резервування не застосовуватимуться. Плюс ще, думаю, банки розвиватимуть лінійку ультракоротких депозитів із автопролонгацією: 7 днів, 14 днів тощо. Таких продуктів до березня побільшає».
Джерело: https://biz.censor.net/r3396141