Падіння російського Іл-76: все, що наразі відомо

У Міноборони РФ стверджують, що на борту літака перебували «65 полонених військовослужбовців ЗСУ, 6 членів екіпажу літака та 3 супроводжуючих». За твердженням російської офіційної сторони, всі загинули. Жодного незалежного доказу того, що на борту були українські полонені, нема

Російський військово-транспортний Іл-76 впав вранці 24 січня у Корочанському районі російської Бєлгородської області. За твердженням російської сторони, всі, хто перебував на борту, загинули.

Що саме сталося з літаком? Чи було збиття? Чи причетні українські Збройні сили? Чи були на борту українські військовополонені, як заявила російська сторона? Хто був серед членів екіпажу?

Усе, що відомо на цей момент – читайте далі.

Падіння ІЛ-76: що відомо (відео)

«Схеми» встановили прізвища членів російського екіпажу, родичі підтверджують загибель

Журналісти «Схем» (Радіо Свобода) встановили прізвища членів екіпажу російського літака Іл-76, що впав вранці 24 січня у Бєлгородській області. Загибель щонайменше трьох із них підтвердили їхні родичі. Екіпаж належав до 117-го військово-транспортного авіаційного полку із дислокацією в Оренбурзі.

Зліва направо: штурман корабля Олексій Високін, командир корабля Станіслав Беззубкін, бортінженер Андрій Пілуєв
Зліва направо: штурман корабля Олексій Високін, командир корабля Станіслав Беззубкін, бортінженер Андрій Пілуєв

Журналісти отримали список екіпажу у складі шести осіб, які мали супроводжувати цей політ, верифікували їхні посади та приналежність до військової авіації. Родичі підтвердили загибель трьох із них – це 36-річний командир корабля Станіслав Беззубкін, штурман корабля Олексій Високін, 38-річний бортінженер Андрій Пілуєв.

Під фото ще одного члена екіпажу Іл-76 бортового радиста Ігоря Саблінського у соцмережі з’явились коментарі, в яких висловлюють співчуття щодо його загибелі.

Також політ мав обслуговувати бортінженер авіадесантного обладнання Сергій Житєньов та помічник командира корабля Вадим Чмірьов, але наразі не вдалося незалежно підтвердити їхню загибель.

Згідно з витоками з російських баз даних, місцем служби п’ятьох членів екіпажу вказаний 117-й військово-транспортний авіаційний полк. Таку ж інформацію публікувало Головне управління розвідки Міноборони України у березні 2022 року, вказавши Беззубкіна, Високіна, Пілуєва, Житєньова та Саблінського у списку військовослужбовців 117-го окремого транспортного авіаційного полку, «які доставляють зброю та боєприпаси для вбивства мирних громадян України».

117-й полк – це військова частина №45097 в Оренбурзькій області. Згідно з відкритими даними, цей полк займається обслуговуванням військово-транспортних засобів, що перевозять спеціальні вантажі для матеріального забезпечення армії РФ. Літаки цього полку базуються на аеродромі в Оренбурзі.

Що сталося з літаком?

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень
Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» зауважив, що важко наразі сказати, «чим саме цей літак був уражений», але «думаю, що він був збитий».

– Швидше за все, він був дійсно збитий і внаслідок цього зазнав падіння. Це військово-транспортний літак, який задіюється для різних цілей. Він задіюється Росією дуже часто. Іл-76 транспортує штурмовиків для підкріплення своїх військових і штурмових груп на фронті. І використовується для транспортування зброї час від часу. Це те, що теж можна констатувати і про що я готовий зараз сказати, і те, що мені в принципі відомо з різних джерел.

Я допускаю, що це могли були бути дії і наших Сил оборони

Наступний момент. Я допускаю, що це могли були бути дії і наших Сил оборони, які діяли, і мета стояла – знищити військову ціль, виходячи з заяви Генштабу, яка з’явилася. Там зазначено про те, що Генштаб вважає за потрібне і буде працювати далі для того, щоб знищити ворожі комплекси, ракети, якими обстрілюють Харків, Харківщину, в Харківсько-Бєлгородському регіоні, і в тому числі засоби логістики. Тобто, те, що доставляє. Тобто, натяк і на військово-транспортну авіацію, яка може такі ракети транспортувати. Це зроблено. Тому я не виключав би, що ці літаки могли бути під прицілом, зрозуміло, а в України є сили і засоби для того, щоб це знищувати.

Спочатку низка українських медіа з посиланням на свої джерела повідомляла, що збиття військово-транспортного літака Іл-76 є роботою Збройних сил України. Згодом цю частину інформації видалили. За даними джерел ЗМІ, цей літак, ймовірно, перевозив ракети до комплексів С-300.

Росія звинуватила в збитті літака Іл-76 Україну.

Генштаб ЗСУ не підтвердив і не спростував, що саме українські сили завдали удару по Іл-76. Але після аварії військово-транспортного літака Іл-76 у Бєлгородській області в Генштабі опублікували заяву: сама аварія в ній не згадується, проте йдеться про збільшення обстрілів Харківщини, яка, за даними Генштабу, прямо повʼязана зі збільшенням кількості військових літаків в районі аеродрому Бєлгорода.

 

 

 

А от Валерій Романенко, експерт з питань авіації, провідний науковий співробітник Державного музею авіації України, сказав в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live», що поки що можна констатувати, що літак впав і розбився, більше нічого. Підтвердження збиття, додає, наразі нема.

– Занадто дрібні уламки і занадто дрібна роздільна здатність цих знімків для того, щоб можна було пошукати якісь сліди від вражаючих елементів зенітної ракети.

Це могла бути і проста катастрофа
Валерій Романенко

Але я знаю, що цей літак досить аварійний. Загалом розбився кожний десятий з випущених літаків. Тобто, це могла бути і проста аварія. Не аварія, вибачте, катастрофа. Аварія – це коли немає людських жертв.

Загалом ви бачите посічені уламки, але схоже, що тут таки побито поверхню літака… Саме питання збиття – коли будуть підтвердження, тоді можна буде щось сказати…

Всі російські військові літаки зараз є ціллю для української протиповітряної оборони. Питання лише в тому, які ми можемо дістати, а які ми не можемо дістати.

В цьому випадку була інформація від Генерального штабу, що російські Іл-76 тягають ракети С-300 і інші типи ракет, якими ведеться обстріл міста Харкова і Харківської області. Тому звичайно, що на такі цілі треба було полювати, треба було їх знищувати. Бо це варварство і тероризм – обстрілювати беззахисне місто.

Ці ракети, С-300, вони летять неприцільно, вони некеровані з висоти 150 метрів. Як тільки вони спускаються нижче 150 метрів, вони вже некеровані. І тому єдиний засіб – знищувати ракети на пускових установках. На жаль, вони мобільні.

Інший спосіб знищувати ракети на шляхах поставках цих ракет, на логістиці. Можливо, з цим пов’язане, так би мовити, полювання на цей тип літаків.

Чи були на борту військовополонені?

  • У Міноборони РФ стверджують, що на борту літака перебували «65 полонених військовослужбовців ЗСУ, яких перевозили до Бєлгородської області для обміну, а також шестеро членів екіпажу літака та троє супроводжуючих». За твердженням російської офіційної сторони, всі загинули.
  • Жодного незалежного доказу того, що на борту були українські полонені, нема.
  • Головне управління розвідки Міністерства оборони України заявило, що «запланований на 24 січня обмін не відбувся, водночас відомство не володіє даними, чи перебували українські полонені на борту».
  • Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк сказав виданню Reuters, що потрібен час для уточнення всіх даних.

 

Максим Колесніков, ветеран ЗСУ, колишній військовополонений, в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» наголосив, що для 65 військовополонених троє супроводжуючих – це замало.

– Уявити собі ситуацію, про яку вони пишуть, що нібито в літаку було 65 полонених і троє супроводжуючих, неможливо. Тому що ти летиш у величезному літаку, де сидить купа людей, так, у них зв’язані руки, але у них вільні ноги. Уявити, що троє людей можуть за ними прослідкувати, неможливо. У разі чого використати вогнепальну зброю в літаку – неможливо, він може впасти, всі загинуть.

Росіяни пишуть, що охоронців було лише троє, але цього ніяк не може бути. Охоронців з нами летіло, може, 20 людей

Тоді охоронців з нами летіло, може, 20 людей, багато їх було. А коли нас було п’ятеро – супроводжували двоє охоронців. Потім всі ці люди сідають з тобою в мікроавтобуси. Це російська військова поліція або представники якихось їхніх військових структур. Тобто так вони постійно наглядають, їх багато в літаку. Росіяни пишуть, що охоронців було лише троє, але цього ніяк не може бути…

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» зауважив, що інформація про військовополонених на борту Іл-76 – «активно поширена російська версія».

Одразу ця версія була підготовлена, ніби цього і чекали
Олександр Мусієнко

– По-перше, мене насторожує, що одразу ця версія була підготовлена, ніби цього і чекали. Тобто, одразу вона була вкинута в інформаційний простір з російського боку як безальтернативна. Ми, на жаль, цей раунд інформаційної боротьби, Україна, я маю на увазі, програла, вже це можна констатувати.

Єдину російську версію підхопило дуже багато західних медіа. Оскільки офіційної позиції України з цього питання не було протягом кількох годин. Ну і зараз вона, скажімо, начебто і є, але вона не констатує. Тобто, ми можемо, виходячи з заяви Генштабу чи з заяви ГУР, щось там собі підозрювати, робити якісь інтерпретації чи версії, але ми ствердно не можемо на підставі цих заяв ці висновки зробити. Лише будувати певні конструкції і припущення. І ось це насправді використано Росією…

Вони свідомо фактично могли заплутувати ситуацію, якщо сьогодні мав відбуватися обмін. Можливо, дійсно вони готували доставку якихось полонених наших на борту якогось літака. Про це ніхто не повідомляв українську сторону, як стверджує ГУР…

Вони це могли робити абсолютно свідомо для дискредитації, для певного, скажімо так, погіршення суспільно-політичної обстановки в Україні. У них мотивів дуже багато. А українських мотивів я не вбачаю зовсім. А вони і не хочуть пояснювати. Їхнє завдання було вкинути цю новину і все…

Із Мусієнком погоджується фактчекерка Альона Романюк, яка в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» зазначила, що українська сторона довго мовчала.

– Заява Головного управління розвідки цілком якісна і хороша. Тільки якби вона вийшла на кілька годин раніше – бажано на годин п’ять – було би просто ідеально… Тобто є інформація з російського боку, має бути позиція з українського боку. І ось цієї позиції з українського боку – офіційних заяв – якраз таки і не було. І тому Росія заполонила своєю версією подій західні медіа і почала просувати власний порядок денний. Як на мене, це була чітко скоординована інформаційна кампанія.

Мусієнко також зауважив, що сподівається невдовзі побачити інформацію від західних розвідок, які, «можливо, дадуть якісь інсайди, і ми дізнаємося, я думаю, реальний стан справ, що відбулося».

Spread the love

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *