Проміняв балетні туфлі на берці: історія легенди балету, який загинув у бою на Донеччині

Заслужений артист України, соліст Національного академічного театру опери та балету Олександр Шаповал загинув у бою під Майорськом на Донеччині. Він був легендою театру і надзвичайно талановитим та харизматичним артистом, але проміняв балетне взуття на військові берці та гранатомет.

Шаповалов 24-го лютого пішов добровольцем захищати Україну. Обидва дідусі Олександра воювали під час Другої світової. І завжди були для нього взірцем. Сам Олександр дуже любив Україну і був справжнім патріотом.

 

Його колеги та друзі розповідають, попри те, що не мав військового досвіду, він жодної хвилини не вагався, чи йти воювати.

Шаповалов разом із кращим своїм другом Романом, з яким товаришують понад 30 років, разом пішли спочатку до столичної ТРО, а потім і до ЗСУ. За його словами, Олександр, якого друзі називали Шапіком, дуже рвався захищати країну. Він опанував військову професію гранатометника. Серед бійців ніхто не знав, що Сашко — відомий артист балету. Це було секретом.

А коли зараз хлопці дізналися, ким був Олександр, то спочатку не повірили — таким відважним воїном він був.

Роман розповів, що Олександр мріяв бути справжнім героєм, як його дід, який пройшов всю війну. І мріяв здійснити подвиг. Так і сталося. Перебуваючи в самому пеклі на передовій, Шаповал добровільно визвався виконати надскладне спецзавдання по знищенню ворога, під час виконання якого героїчно загинув.

В Олександра залишилися дружина і двоє дітей. Прощатимуться з артистом у суботу в його рідній Національній опері.

Прима-балерина Національного академічного театру опери та балету Христина Шишпор уперше танцювала з Олександром на міжнародному конкурсі імені Сержа Лифаря, коли їй було лише 14. Уже за два роки, згадує прима, продовжила танцювати із Сашком свої перші партії як солістка національної опери. Разом вони станцювали десятки ролей, об’їздили з гастролями весь світ.

«Сумно те, що ми не знали, що ми востаннє бачимося. Він дуже харизматична, професійна людина. Я вважаю, що таких артистів з такою харизмою дуже мало. Жаль, що він пішов від нас і припинив цей світ дивувати та просто прикрашати», — сказала Шишпор.

Заслужена артистка України Тетяна Льозова не може стримати сліз, згадуючи Олександра. Тетяна зізналася, що він був її першим і найкращим партнером по сцені. Разом вони станцювали десятки партій у різних виставах. Розповідає, що Олександр як досвідчений танцівник завжди підтримував та допомагав їй. Тож вічно пам’ятатиме його як дуже світлу і добру людину.

«Він був завжди чесний на сцені, завжди чесний в житті. Такі люди, як Олександр, народжуються раз на 100 років. Цю втрату, біль неможливо нічим заповнити цей біль», — сказала Льозова.

На сцені Національного академічного театру опери та балету 47-річний заслужений артист України Олександр Шаповал протанцював 25 років. «Лісова пісня», «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Даніела», «Кармен-сюїта», «Жизель», «Дон Кіхот», «Ромео і Джульєтта» — загалом понад 30 партій класичного, національного та сучасного репертуару. Шаповал був дуже багатогранним артистом, із легкістю міг перевтілитися в будь- який персонаж, завжди був переконливим у своїх ролях – згадують колеги.

«Олександр дуже такий талановитий, харизматичний саме актор, який захоплює своєю грою і танцем. Від нього неможливо було відірвати погляд, коли він виходив на сцену», поділилася заслужена артистка України, прима-балерина Анастасія Шевченко.

Після закінчення балетної кар’єри, рік тому, Олександр почав викладати дуетний танок у київському державному хореографічному коледжі. На сторінці в соцмережі його керівниця — народна артистка України Катерина Кухар — написала, що кожна її партія з Олександром була наповнена життям. За її словами, він був видатним артистом та педагогом.

Як артиста та викладача, Шаповала шанували і цінували й за кордоном. 92-річна легенда українського та світового балету Олена Потапова розповідає – останні десять років літню відпустку вони проводили з Олександром у Японії, там він танцював, викладав та був членом журі балетного конкурсу імені Потапової.

«Велике горе нам, тому що він нам був як рідний син, нашій родині, багато років. Жах! Жах! Для нас жах, для театру також! Він був великим актором! Людина-легенда!» — сказала Олена Потапова.

Spread the love

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *