Редакція інформаційного агентства «Українські Новини» публікує український переклад статті Бретта Форреста для американського видання The Wall Street Journal про загадкову смерть українського банкіра Дениса Кірєєва.
За кілька годин до того, як Росія вперше ввела війська в Україну, пан Кірєєв попередив про план Москви захопити Київ. Через кілька днів його вбили співробітники СБУ. Через кілька днів після вторгнення Росії агенти української спецслужби залишили на тротуарі в центрі Києва труп із кульовою дірою в задній частині черепа.
Загиблого, 45-річного банкіра Дениса Кірєєва, вбили як зрадника. Служба безпеки України — головне внутрішнє розвідувальне відомство країни, відоме як СБУ — застрелила пана Кірєєва через те, що він нібито шпигував на користь Москви, заявив представник відомства.
Через кілька днів після того, як тіло пана Кірєєва було так полишене, його поховали як героя та поховали поруч із першим міністром закордонних справ України. За словами генерала Кирила Буданова, голови воєнної розвідки України, пан Кірєєв передав інформацію від своїх російських контактів, яка допомогла українським силам успішно захистити свою столицю минулого лютого. «Якби не пан Кірєєв, швидше за все, Київ був би взятий», — сказав генерал.
Президент України Володимир Зеленський підписав документи про нагородження Кірєєва посмертно медаллю «За виняткові заслуги у захисті державного суверенітету та безпеки держави».
Протягом багатьох років Росія інвестувала еквівалент мільярдів доларів, щоб проникнути в українські політичні та розвідувальні кола, намагаючись розділити лояльність в українських шпигунських службах і створити мережу агентів, якщо Москва вирішить спробувати захопити країну. Політична корупція минулих десятиліть також підірвала довіру суспільства. Російські чиновники не відповіли на запит про коментар.
Пан Кірєєв у різний час належав до обох протилежних таборів. Він проміняв кар’єру в західних фінансових установах, щоб керувати грошима та активами двох багатих братів, які мали тісні зв’язки з про-російськими українськими політиками. Ця робота забезпечила пану Кірєєву нерухомість, автопарк і відпочинок у Греції та Парижі. Це також кинуло тінь на його репутацію серед чиновників і колег, стурбованих російським впливом.
Пізніше у своїй кар’єрі, сказав генерал Буданов, пан Кірєєв розвивав зв’язки з європейськими спецслужбами, а також з російськими військовими та урядовцями. Він також погодився представляти Київ на початкових переговорах про припинення вогню між Росією та Україною, що є ризикованим і резонансним завданням. Пану Кірєєву «подобалося грати роль 007», — сказав його друг.
Вторгнення 24 лютого перевірило «російські інвестиції» та супротив України. Пан Кірєєв, який мав зв’язки в обох країнах, опинився посередині. Ця стаття була заснована на фінансових і розвідувальних документах та інтерв’ю з урядовцями США та України, діючими та колишніми співробітниками українських силових структур, а також родиною, друзями, охоронцями та бізнес-партнерами пана Кірєєва.
Мистецтво робити гроші або заробіток (moneymaking)
Пан Кірєєв народився в Києві та розпочав своє професійне життя у сфері фінансів, працюючи в місцевих представництвах західних банків, зокрема Crédit Lyonnais, Citibank та ING.
За словами людей, які з ним працювали, він був коренастим і комунікабельним, і він уміло поводився з клієнтами. Пан Кірєєв володів українською, російською, французькою та англійською мовами.
Його родич у 2003 році став заступником голови СБУ, основного спадкоємця КДБ радянських часів в Україні, за словами колишнього керівника відомства. За словами колег, цей зв’язок зацікавив пана Кірєєва шпигунством. Критики стверджують, що СБУ, яка зараз знаходиться під пильним контролем уряду, тривалий час перебувала під впливом Москви. Відомство, яке відмовилося від коментарів, заперечило цю заяву.
У 2006 році пан Кірєєв пішов працювати на Андрія Клюєва та Сергія Клюєва, політиків-бізнесменів із Донецька, проросійського регіону на сході України. Брати Клюєви, які розбагатіли на металах і нерухомості, були близькі до Віктора Януковича, проросійського політика, який згодом став президентом України.
У 2015 році США ввели санкції проти Андрія Клюєва за його нібито намагання підірвати демократію в Україні. Ані у нього, ані у Сергія Клюєва отримати коментарі не вдалося.
Вдова пана Кірєєва сказала, що її чоловік дав їй розпливчасте пояснення свого рішення працювати з людьми з оточення пана Януковича. «Ми не можемо обміняти цих людей на інших. Маємо те, що маємо», — згадала вона його слова.
За часів президентства Януковича Андрій Клюєв був секретарем Ради національної безпеки і оборони України, а також першим віце-прем’єр-міністром. Пан Кірєєв отримав вигоду від зв’язків Клюєвих, зайнявши керівні посади в державних банках і полюючи на велику дичину з керівниками розвідки СБУ в Карпатах, за словами оточення. Він подорожував з охоронцями, яких найняв з елітного підрозділу СБУ.
За ці роки пан Кірєєв налагодив транскордонні зв’язки. У День військово-морського флоту Росії він спілкувався в Криму з генералами російських спецслужб і знав багатьох з них на ім’я, за словами друга, який був з ним там.
У 2014 році народний супротив проти політичного впливу Росії занурив Україну в кризу. У Києві спалахнули бурхливі протести, і пан Янукович втік до Росії разом із головою СБУ та понад десятком високопосадовців відомства. Брати Клюєви також переїхали до Росії, і пан Кірєєв допомагав керувати деякими їхніми активами з Києва, стверджують соратники пана Кірєєва.
Під час хаосу Росія захопила Крим і підняла повстання на сході України. Після того, як почалася війна між українськими силами та підтримуваними Росією сепаратистами, пан Кірєєв купив обладнання для добровольчих бригад, які воюють на боці Києва, за словами начальника його служби безпеки. Він нарікав друзям і родині на неспроможність України розкрити свій потенціал, коли її стримує могутній сусід.
Коли пана Зеленського обрали президентом у 2019 році, пан Кірєєв був у короткому списку на посаду голови великого контрольованого державою банку, але не отримав цієї посади, за словами його вдови та колег із банківської сфери. Новинні статті та телерепортажі викликали сумніви щодо його лояльності до країни. Вдова пана Кірєєва сказала, що він відкинув ці повідомлення як наклеп.
У 2021 році місце пана Кірєєва на перетині сферах російського та українського бізнесу та безпеки привернуло увагу генерала Буданова, на той час нещодавно призначеного керівника української воєнної розвідки, відомої як ГУР.
Я не поїду
Кілька років тому генерал Буданов, колишній спецназівець, відновлювався від бойового поранення в Національному військово-медичному центрі Волтера Ріда в Меріленді. Він познайомився з представниками розвідки США. За словами колишнього високопоставленого чиновника США, з часом він заслужив репутацію надійного співрозмовника та противаги російському впливу в СБУ.
Коли навесні 2021 року Росія почала накопичувати війська на кордоні з Україною, генерал Буданов сказав, що він викликав пана Кірєєва до штабу української військової розвідки, комплексу, відомого як «Острів», розташованого на півострові вздовж річки Дніпро в Києві.
Генерал Буданов закликав до патріотизму пана Кірєєва, за його словами, і попросив його використати свої фінансові та безпекові контакти та контакти, щоб спробувати проникнути в російську воєнну розвідку. «У нього було необхідне коло знайомств. Через нього проводилися фінансові операції, – зазначив генерал. — Тому він спілкувався з усіма, включно з дуже впливовими людьми».
Пан Кірєєв погодився піти цим шляхом, керуючись обов’язком і своїм захопленням світом секретних операцій. Команда безпеки почала везти пана Кірєєва до Харкова, за 300 миль на схід від Києва. За словами генерала Буданова та одного з охоронців пана Кірєєва, він і ще один український розвідник переїдуть кордон окремою машиною.
За словами члена його охорони, він повертався через кілька днів, як правило, курив сигару під час довгої поїздки, щоб пробріфувати генерала Буданова, за словами члена його служби безпеки.
«Він отримав інформацію про все, — сказав генерал. — Світ спецслужб і світ фінансів завжди пов’язані, як і світ злочинності, принаймні в наших країнах».
Восени 2021 року, коли військові та розвідувальні служби США почали попереджати про російську загрозу, пан Кірєєв дізнався зі своїх джерел, що Москва готується до вторгнення, сказав генерал Буданов, і став першим, хто забив на сполох в Україні.
22 січня минулого року Міністерство закордонних справ Великої Британії заявило, що Росія розглядає одного з колишніх босів пана Кірєєва, Андрія Клюєва, щоб залучити його до маріонеткового уряду, який Москва встановить в Україні. У лютому, коли вторгнення здавалося неминучим, мільйони українців почали тікати на захід, щоб знайти притулок за кордоном.
18 лютого, напередодні ввечері пан Кірєєв планував поїхати з України у щорічну гірськолижну прогулянку у французьких Альпах з дружиною та сином, він прибув додому пізно. «Я не поїду», — сказав пан Кірєєв дружині. Вона намагалася змінити його думку.
«Якби я поїхав у відпустку, — згадувала вона, як її чоловік сказав, — я б не зміг дивитися собі в очі». Вони з сином полетіли до Франції без нього.
Вторгувати час
Через 5 днів, вдень 23 лютого, пан Кірєєв передав генералу Буданову свіжі дані розвідки: президент Росії Володимир Путін щойно рано вранці віддав наказ про вторгнення.
Пан Кірєєв також знав головну точку атаки, сказав генерал Буданов.
О 8 ранку 24 лютого російські ударні вертольоти на низьких польотах висадили війська в аеропорту Антонова, що в кількох милях на північ від Києва. Кремль планував захопити аеропорт для перельоту військ і техніки для штурму столиці.
Підказка пана Кірєєва дала Україні дорогоцінні кілька годин, щоб перекинути війська для протидії російському нападу, сказав генерал Буданов. Після запеклої битви з росіянами аеропорт було зруйновано й він не міг використовуватись силами вторгнення.
Оскільки плани Росії щодо швидкого удару були зірвані, обидві сторони домовилися про переговори про припинення вогню в Білорусі. Оскільки пан Кірєєв знав двох членів російської делегації, генерал Буданов запитав, чи буде він присутній. Генерал робив ставку на те, що зв’язки пана Кірєєва зможуть виграти паузу в боях і дадуть Україні більше часу для мобілізації оборони.
Пан Кірєєв знав, що для нього було б ризиковано відігравати таку публічну роль у конфлікті, і він не хотів йти. Роками він підтримував стосунки по обидва боки кордону. Війна змусила його заявити про свою вірність.
«Ну, до біса, — сказав він члену своєї групи безпеки. Якщо Батьківщина кличе, я піду».
За словами колишнього співробітника контррозвідки СБУ, який допомагав групі, пан Кірєєв приєднався до міністра оборони України та інших посадовців у групі переговорів, яка була готова відправитися з київського вокзалу.
Фотографії пана Кірєєва за столом переговорів 28 лютого здивували багатьох його знайомих, у тому числі його дружину, яка залишилася за кордоном. Він не сказав їй.
«Після його появи там усім став очевидний його зв’язок зі спецслужбами, — сказав генерал Буданов. На жаль, тоді ситуація була критичною, і нам довелося ризикнути».
Пан Кірєєв повернувся з Білорусі та протягом кількох годин зустрічався з генералом Будановим. За словами члена його служби безпеки, пан Кірєєв усвідомлював свою небезпеку та покинув зустріч у мовчазному настрої.
Кілька днів потому друг відвідав пана Кірєєва в його будинку на північній околиці Києва. Тримаючи великокаліберну мисливську рушницю, пан Кірєєв сказав, що використав її, щоб стріляти в російських оперативників, які підійшли до його володіння кілька ночей тому, сказав його друг.
Коли Росія та Україна погодилися на другий раунд переговорів, запланований на 3 березня, генерал Буданов знову переконав пана Кірєєва взяти участь.
У ніч перед переговорами в Білорусі пану Кірєєву зателефонували з офісу начальника контррозвідки СБУ Олександра Поклада, за словами генерала Буданова. Він сказав, що пан Поклад, відповідальний за захоплення офіцерів розвідки та безпеки, підозрюваних у роботі на Росію, хотів зустрітися. Пан Поклад відмовився коментувати цю статтю, як і представник СБУ, посилаючись на закон про державну таємницю.
Для поїздки до Білорусі пан Кірєєв разом зі своєю особистою охороною та агентами воєнної розвідки поїхав на київський вокзал. Він сказав охоронцям, що його можуть заарештувати дорогою. «Не втручайтеся», — сказав він, за словами члена його охорони.
Група доїхала до центру Києва і зупинилася біля Софійського собору. Кілька мікроавтобусів із співробітниками СБУ під’їхали та наказали воєнним розвідникам та охоронцям пана Кірєєва здати зброю. Пана Кірєєва направили до мікроавтобуса. Його охорона лежала ниць на вулиці, коли фургон від’їжджав.
Приблизно через 90 хвилин воєнних розвідників викликали на місце, де вони знайшли тіло пана Кірєєва.
Державне бюро розслідувань України, яке займається подібними вбивствами, відмовилося від коментарів.
Протягом наступних місяців уряд у Києві викорінював російських спільників у спецслужбах. «У мене немає часу розбиратися з усіма зрадниками, — сказав пан Зеленський у березні. — Але поступово вони всі будуть покарані».
У липні пан Зеленський звільнив голову СБУ та звільнив або притягнув до відповідальності десятки генералів відомства за їх нібито роль у сприянні російському вторгненню. В Україні відкрито понад 650 справ про державну зраду, причетних до державних службовців.
Поховали пана Кірєєва з військовими почестями на Байковому кладовищі Києва, серед могил українських героїв. Його вдова ненадовго повернулася до міста в грудні. Вона тричі відвідувала його могилу, востаннє — на виїзді з країни.