Вербна неділя для християн — одне з 12 великих свят в році. Цього року він випадає на 17 квітня.
Що можна і не можна робити, які традиції, у кого день ангела — читайте нижче в матеріалі Lite.
Друга назва свята — Вхід Господній в Єрусалим, адже в цей день Ісус Христос в’їхав в місто на віслюку, де його зустріли, як царя і переможця, встилаючи шлях пальмовими гілками.
Сталася ця подія після того, як Спаситель здійснив велике диво — воскресив померлого Лазаря. Жителі Святого Міста бачили в Ісусі довгоочікуваного Месію, а ось іудейські первосвященики Спасителю були не раді. Сам же Христос знав, що цей шлях веде його до Голгофи.
Оскільки не у всіх країнах є пальми, її замінили вербою — звідси і назва свята. Українці відзначають його з X століття — з часів Хрещення Київської Русі. З того часу виникла маса традицій, обрядів, заборон і прикмет, пов’язаних з Вербною неділею.
Традиції та звичаї на Вербну неділю
Головна традиція — відвідування церкви, де святять гілочки верби. Старі (торішні) гілки верби викидати не можна, їх спалюють, а нові ставлять біля ікон і розкладають по будинку.
Гілочки верби, за традицією збирали напередодні свята, в Лазареву суботу. На світанку відправлялися в ліс і брали гілки з молодих дерев без пошкоджень. Брати «котики» з дерев з дуплом або зі зростаючих біля кладовища — не можна.
Вважається, що верба зможе захистити від хвороб і зробити здоров’я міцним. По закінченню богослужіння заведено торкатися один одного гілочками верби і примовляти: «Не я б’ю, верба б’є. Будь здоровий як вода і багатий, як земля».
За звичаєм люди ковтали бруньки освяченої верби, щоб ніяка хвороба точно не причепилася. Потовчені висушені нирки додавали в різні цілющі відвари, які використовували для лікування ран і хвороб шкіри. Вербні гілочки ставили в головах хворих, символічно стьобали дітей, щоб ті були здоровими. Нирки також можна було додавати в хліб або іншу випічку.
Вербну неділю проводять серед рідних і близьких. Пишних гулянь не влаштовували, адже Великий піст ще триває. До того ж це свято, хоча і урочисте, водночас — сумне. Адже ті, хто вітав Христа при в’їзді в Єрусалим, вже через кілька днів кидали в нього камінням і вимагали розп’яття.
Прикмети та повір’я Вербної неділі
За однією з прикмет, якщо посадити або пересадити на Вербну неділю квітка, то можна збільшити свій достаток. За рослиною ретельно доглядали, адже якщо воно зів’яне — це до втрат і збитків.
Дівчата, які хотіли вийти заміж за конкретного молодого чоловіка, за прикметою, думали про нього цілий день. Тоді до вечора він запрошував її погуляти.
На полі в землю встромляли гілочку верби — за прикметою, це до багатого врожаю, і ніякі напасті не будуть страшні посівам.
Ще одним повір’ям було те, що освячена верба захищала будинок від блискавок, тому гілочки встромляли під дах. А якщо трапилася пожежа, то кинута у вогонь гілочка верби — допоможе полум’я швидко згаснути.
Прикмети цього дня
- якщо у Вербну неділю піде дощ — це хороша прикмета-урожай буде багатим;
- суха погода навпаки означала неврожай;
- сильний вітер сьогодні — до вітряного літа;
- ясна погода — вродять фрукти, а заморозки — до хорошого врожаю ярих;
- якщо нирки верби розпустилися перед святом-до хорошого року.
Що суворо заборонено робити у велике свято
Не можна прибирати, займатися побутом і фізичною працею — вважається, що цим ви залучаєте в будинок нещастя.
Строго заборонено лаятися, сваритися, лихословити, і взагалі негативні думки від себе потрібно відганяти.
За старих часів в цей день не розчісували волосся — вважалося, що цим можна накликати на себе біду.
Не можна голосно святкувати, пити алкоголь. Краще цей день провести в колі сім’ї, в спокійній і тихій обстановці.
Старі гілочки верби не можна викидати. Вважалося, що за рік вони накопичили в собі багато негативу — їх потрібно спалити.
Худобу не можна виганяти на пасовища, а домашню птицю випускати на вулицю — тварини можуть захворіти.