У Міністерстві охорони здоров’я пояснили, в яких випадках громадянам треба викликати швидку допомогу, а в яких звертатися до свого сімейного лікаря

Відповідно до Правил виклику, Бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги виїжджає за рішенням диспетчера оперативно-диспетчерської служби у випадках, коли пацієнт або інша особа повідомляє про такі скарги або симптоми:

  • непритомність або порушення притомності;
  • судоми;
  • раптовий розлад дихання, відсутність дихання, неефективність дихання;
  • раптовий біль в грудній клітці;
  • раптовий головний біль, що супроводжується запамороченням або нудотою;
  • раптове порушення зору;
  • порушення мовлення, слабкість у кінцівках, що виникли раптово;
  • гіпо- та гіперглікемічна кома;
  • гострий біль у черевній порожнині чи/та поперековому відділі;
  • значна зовнішня кровотеча, блювання кров’ю, кровохаркання;
  • ознаки внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо);
  • порушення перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча, інше);
  • анафілактична реакція, спричинена різними чинниками;
  • укуси змій та павуків;
  • травми, які загрожують життю;
  • нещасні випадки будь-якого характеру;
  • тепловий удар і переохолодження, які загрожують життю;
  • асфіксії всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх тіл у дихальні шляхи, удушення);
  • надзвичайні ситуації будь-якого характеру;
  • гострі психічні розлади (з поведінкою, небезпечною для життя пацієнта та/або людей поруч);
  • інші стани, які загрожують життю та здоров’ю людини.

Наголошується, що у таких випадках “Швидка“ має приїхати на виклик, щоб надати першу допомогу хворому чи потерпілому і доставити його до лікарні.

Як швидко повинна приїхати Бригада?

Норматив прибуття за зверненнями, що належать до категорії критичних складає 10 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера та прийому виклику. Зважаючи на можливі ускладнення (дорожній рух, метеорологічні умови, сезонні особливості, епідеміологічна ситуація тощо), допускається перевищення цього нормативу, але не більше ніж у 25% випадків.

Нормативи прибуття за зверненнями, що належать до категорії екстрених, складають 20 хвилин. З огляду на можливість ускладнень допускається перевищення нормативу, але не більше ніж у 15% випадків.

Які випадки належать до критичних, а які до екстрених?

До критичних звернень належать звернення про стани, які супроводжуються: відсутністю дихання; неефективним диханням; ознаками масивної крововтрати/кровотечі й зумовлені: усіма видами травм різної етіології; впливом зовнішніх факторів (ураження електричним струмом, блискавкою тощо); інтоксикацією та отруєнням, у тому числі укусами тварин, комах тощо; гострими та хронічними захворюваннями.

До екстрених належать звернення при станах, що супроводжуються: порушенням свідомості; ознаками кровотечі; ознаками гострого коронарного синдрому; ознаками гострого мозкового інсульту; розладами дихання; іншими скаргами та ознаками, що визначені як екстрені; і зумовлені: усіма видами травм різної етіології; впливом зовнішніх факторів (ураження електричним струмом, блискавкою тощо); інтоксикацією та отруєнням, у тому числі укусами тварин, комах тощо; гострими та хронічними захворюваннями.

В інших випадках, наприклад, температурі вище 38° чи білю у горлі, необхідно звернутися до свого сімейного лікаря.

У МОЗ зазначили, що бригада “швидкої допомоги“ не виїжджає:
  • до пацієнтів для виконання планових призначень лікаря з надання первинної медичної допомоги, а також для виконання ін’єкцій, інфузійної терапії, перев’язок, планової заміни катетерів, зондів, інших планових призначень та маніпуляцій;
  • до пацієнтів, які перебувають під наглядом лікаря з надання первинної медичної допомоги з приводу загострення хронічних захворювань і стан яких не вимагає надання екстреної медичної допомоги;
  • до пацієнтів для надання стоматологічної допомоги;
  • для видалення кліщів;
  • для видачі листків непрацездатності, виписування рецептів і заповнення будь-яких довідок, у тому числі про стан здоров’я, а також для надання судово-медичних висновків;
  • для транспортування трупів у патолого-анатомічні відділення і бюро судово-медичної експертизи.

Крім того, у Міністерстві нагадали, що про появу симптомів коронавірусної хвороби необхідно повідомити свого сімейного лікаря. Сама по собі наявність температури або кашлю не є підставою для виїзду бригади екстреної медичної допомоги чи госпіталізації.

Натомість якщо пацієнт відчуває біль у грудній клітці, задишку у стані спокою, має сатурацію менш як 92%, порушення свідомості чи інші ознаки, які загрожують життю та свідчать про критичний стан – варто телефонувати на 103.

  • У грудні минулого року Кабінет Міністрів запровадив чотири категорії терміновості викликів швидкої допомоги. Зокрема, залежно від стану пацієнта звернення до “швидкої” розділяються на критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні.
Spread the love

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *