Питання можливої мобілізації жінок в Україні одне з найнезрозуміліших для громадськості, і тому ми розібрали його з експертами
В Україні триває підготовка до взяття на військовий облік жінок певних спеціальностей.
Процес має стартувати з 1 жовтня, хоча добровільно це можна зробити вже зараз. Але, як пояснила заступник міністра оборони України Ганна Маляр, Міноборони та Генштаб готові відмовитися від обов’язкового військового обліку жінок (зробивши його добровільним) за однієї умови – якщо буде змінено відповідну норму закону.
Змін таких досі немає, що, на думку українців, нагадує гру у пінг-понг між Мінобороною та Верховною Радою.
Тим часом, жовтень все ближче – і якщо не будуть внесені відповідні зміни, у багатьох жінок виникнуть ті самі проблеми із перетином кордону, які зараз мають чоловіки-українці.
«Телеграф» розбирався у ситуації з експертами.
Гра в пінг-понг Міноборони та Ради викликає багато «зради»
Головна проблема, на яку вказують фахівці різних категорій – від топ-економістів, таких як Михайло Кухар до топ-юристів, таких як Марина Ставнійчук – це непродумані висловлювання низки представників Міноборони, які підвищують напругу в суспільстві і навіть ставлять під питання повернення жінок-мігранток в Україну. Обов’язкову постановку на військовий облік низки категорій жінок той самий юрист Міноборони Володимир Смілка намагається аргументувати «стандартами НАТО». Що, наголошує Ставнійчук, не має до обмежень, які намагаються накласти на українок із 1 жовтня, жодного відношення. Більше того, вона вважає, що стаття 1 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу», особливо щодо жінок, надає надто широкі права МО. І нагадує, що питання прав та обов’язків громадян України, згідно з Конституцією, є предметом законодавчого врегулювання, а не підзаконного, якими є ті чи інші укази, накази та ухвали.
У свою чергу заступник міністра оборони України Ганна Маляр закликає не поширювати фейки щодо військового обліку жінок. І нагадує, що МО передало у ВР свою пропозицію щодо відповідних змін до закону «Про військовий обов’язок та військову службу» щодо добровільної постановки жінок на відповідний облік. Наголошуючи, що слово тепер – за парламентом, а МО та Генштаб, мовляв, виконають будь-які рішення законодавців.
Водночас, Ганна Маляр наголошує, що ЗСУ потребують фахівців медичного та радіотехнічного профілю, а також представників сфери харчових технологій. Вона також обіцяє, що після ухвалення відповідних змін до профільного закону, Генштаб розробить зміни до переліку військово-облікових спеціальностей для жінок, скоротивши його до «оптимальної потреби». Також Маляр наголошує, що з 2014 року жодна жінка проти своєї волі на фронт не потрапила – лише за власним бажанням.
В очікуванні змін
Адвокат, представник Офісу простих рішень та результатів, кандидат юридичних наук Мирослава Чорноусько зазначає, що постановка на військовий облік, а отже, і можливість встановлення для жінок додаткових обмежень – у топі незрозумілих тем, якими цікавляться українці з початку повномасштабного російського вторгнення. І з якими до неї особисто часто звертаються клієнти.
За словами експерта, у зв’язку з тим, що дата, з якою відповідний обов’язок набирає чинності, наближається, а достатніх офіційних роз’яснень щодо цього немає, з’являється все більше питань про можливі ризики та процедури. Так, нещодавні зміни до законодавства встановили, що з 1 жовтня в Україні жінки певних професій мають стати на військовий облік. Нині це професії, споріднені з відповідними військово-обліковими спеціальностями, згідно з наказом Міноборони, що з’явився цього року, вже після відкритого російського вторгнення. Згідно з ним, перелік спеціальностей, після здобуття яких жінки зобов’язані стати на військовий облік, скоротили з 35 до 14, а професій з 76 до 7.
Відповідне положення, продовжує експерт, безпосередньо передбачено Законом України «Про військовий обов’язок та військову службу» (п.11 ст. 1) та пред’являє вимогу до відповідної категорії жінок, придатних до проходження військової служби за станом здоров’я та віком щодо постановки на військовий облік військовозобов’язаних.
«При цьому пунктом 12 цієї статті встановлено, що жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу або залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час, – наголошує Мирослава Чорноусько. – У мирний час вони можуть бути прийняті на військову службу. службу та службу у військовому резерві лише у добровільному порядку».
Конституція України, нагадує експерт, передбачає обов’язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію.
«Таким чином, – пояснює експерт, – обмеження, що накладаються у зв’язку з військовим становищем на військовозобов’язаних, поширюються як на чоловіків, так і на жінок. У тому числі, після виїзду за межі країни. Однак якщо норми законодавства будуть змінені на користь добровільної постановки жінок певних професій на військовий облік, відповідно, не виникатиме і таких обмежень щодо тих, хто, незважаючи на наявність відповідної професії, не військовозобов’язаний. Утім, на сьогоднішній день таких змін не внесено».
За словами Мирослави Чорноусько, оскільки на підприємствах передбачено ведення обліку військовозобов’язаних, то з 1 жовтня він також має здійснюватись і щодо жінок.
«Адже саме роботодавець зобов’язаний забезпечувати інформування територіальних центрів комплектування (колишні військкомати) про прийняття на роботу та звільнення військовозобов’язаних, — пояснює експерт. — При цьому на жінок у такому разі поширюватиметься і вимога про наявність військово-облікових документів. Водночас аналогічною буде і адміністративна та кримінальна відповідальність, передбачена за порушення військовозобов’язаних жінками правил військового обліку. Для пом’якшення чи будь-якої зміни таких умов у держави залишається менше місяця, проте відповідні законодавчі акти, наголошую, поки що не прийняті».
Особливості притягнення до відповідальності
Адвокат Тетяна Матяш нагадує, що Конституція України надає та гарантує наші права. Але ж вона на громадян, незалежно від статі, покладає певні обов’язки.
«Їх не так багато порівняно з правами. Але захист Батьківщини є першим та головним обов’язком кожного громадянина», – зазначає експерт.
За її словами, згідно з чинним переліком, досить широке коло жінок мають стати на облік.
«Що стосується планів, які озвучила Маляр, це поки що лише плани, вони ще не реалізовані. І ми не можемо заздалегідь знати, чи будуть прийняті відповідні зміни», — наголосила Тетяна Матяш.
Щодо відповідного Закону, то він, наголошує експерт, передбачає у мирний час службу жінок виключно на підставі контракту, але дозволяє мобілізацію під час воєнного стану. Як зараз.
«Таким чином, жінки, перераховані у додатках до Наказу МО №313 від 11.10.2021 (зі змінами, внесеними цього року), зобов’язані стати на військовий облік за місцем реєстрації, – пояснює адвокат. – Але щоб не лякалися, на сьогоднішній день день фактично відсутній механізм покарання за невиконання цього обов’язку. Оскільки відповідальність, передбачена Кримінальним кодексом та Кодексом про адміністративні правопорушення, стосується військовозобов’язаних. А військовозобов’язаним громадянин стає з моменту постановки на відповідний облік».