Масова забудова захисної дамби Київської гідроелектростанції створює на споруду навантаження, на які вона не розрахована. Екологи вважають, що існують ризики руйнування захисної споруди.
Про ситуацію пише DSNews.
Наразі, близько двох десятків приватних будинків розташувалися просто на земляному валу завширшки кілометр, який має захищати лівобережні села від підтоплення. У Вишгородській міськраді зазначають, що землевідведення на дамбі почали оформлювати понад десять років тому. Тоді ж почали з’являтися перші будинки. Спершу на підставних осіб оформлювали дрібні ділянки по 10 соток, котрі поступово об’єднувалися у цілі садиби. Далі до них приєднали частину земель самозахопленням.
Більшість захоплених територій формально належать до прибережної захисної зони, але насправді там приватні пляжі та причали для яхт і катерів.
За словами Олександра Соколенка з Національного екологічного центру, дамба повністю земляна і призначена для повільної фільтрації дренажних стоків водосховища.
«Це дуже крихка споруда, у радянський час тут було заборонено не лише будувати, а й навіть їздити на вантажівках і паркувати легковики. Наразі дамбу руйнують не лише великі будинки та намиви піску, але й те, що забудовники вирубили значну частину захисної лісосмуги, призначеної спеціально для всотування та утримування ґрунтових вод», — каже він.
У квітні фахівці Національної академії наук публікували розрахунки наслідків руйнування дамби Київської ГЕС. При моделюванні розглядали два сценарії руйнування бетонної греблі внаслідок ракетних ударів.
Навіть найгірший і малоймовірний варіант — з руйнуваннями всієї центральної частини греблі — не призведе до затоплення Києва, як стверджувалося у скандальному прогнозі «ченця-еколога». Серед житлових зон столиці найвразливішими є Русанівські сади. Жителі цього району, які не встигнуть евакуюватися протягом кількох годин, муситимуть підійматися на другий поверх.