У мережі з’явилися архівні фото вулиці Івана Франка (колишня Нестерівська) у Києві сторічної давності.
Відповідні світлини оприлюднили у спільноті «Клуб Корінного Киянина» у Facebook.
Вулиця Івана Франка Шевченківського району столиці виникла у другій половині XIX століття, з’єднавши дві вулиці: Афанасіївську (між сучасними Ярославів Вал та Богдана Хмельницького), а також Несторовської (між сучасною вулицею Богдана Хмельницького та бульваром Тараса Шевченка).
Володимирський собор. Краєвид з боку вулиці Нестерівська (зараз Івана Франка), 1890 рік
Афанасіївська вулиця вперше згадується у 1855 році. Вона походить від Афанасіївського (Святославського) яру. Несторівська (Нестерівська) названа на честь Нестора-літописця у 1869 році, але офіційно згадується у документах з 1880-х. У 1889 році обидві вулиці об’єднали під спільною назвою Нестерівська, а вже у 1926 році була перейменована на Івана Франка на 10-річчя смерті цього видатного українського поета та письменника.
Вулиця І. Франка (колишня Нестерівська), 1910-ті роки
Сучасна вулиця Івана Франка
Будинок №4 — маєток, побудований 1897 року Андрієм-Фердинандом Крауссом, належав сестрі відомого вченого Миколи Кащенка та письменника Андріяна Кащенка.
У будинку №18 в 1904–1913 роках мешкав композитор Богуміл Воячек, а в будинку № 26 на початку XX століття проживав математик, астроном, геофізик Отто Шмідт. У будинку №31 мешкав академік Володимир Іконніков, а в будинку №33 мешкали інженер-мостобудівник Микола Бєлелюбський та в 1918–1919 роках письменник Костянтин Паустовський. Водночас у будинку на території сучасної садиби №19 у 1880–1882 роках була рисувальна школа Миколи Мурашка.
Крім того, на цій вулиці знаходяться будівлі Міністерства культури України, Посольства Австрійської Республіки та Посольства Королівства Швеція.
Вулиця І. Франка (колишня Нестерівська), 1905 рік
Вулиця І. Франка (колишня Нестерівська), 1910-ті роки
Вулиця І. Франка (колишня Нестерівська), 1910-ті роки
Вулиця І. Франка (колишня Нестерівська), 1910-ті роки