Космічний зонд Об’єднаних арабських еміратів Hope (з англійської – Надія) наблизився максимально близько до крихітного супутника Марса Деймоса та дослідив його, виявивши, що місяць червоної планети помилково вважали захопленим астероїдом. Зонд також зробив одне з найдетальніших фото Деймоса з 1977 року.
Дані про спостереження та фото оприлюднила команда Еміратської марсіанської місії.
Після того, як апарат Hope дослідив Деймос на відстані 100 км від поверхні місяця та отримав дані про його склад, вчені припустили, що теорія про те, що супутники Марса Деймос і Фобос це астероїди, які потрапили в гравітаційну пастку планети – є цілковитом помилковою.
Ймовірно, вважають науковців, Деймос має планетарне походження та виник внаслідок зіткнення якогось об’єкту із червоною планетою.
«Наші пильні спостереження Деймоса поки що вказують на його планетарне походження, а не на те, що він відображає склад астероїда типу D, як передбачалося раніше», – сказала науковий керівник місії Хесса Аль-Матруші.
Зонд Hope використовувався для вивчення червоної планети впродовж останнії двох років, перебуваючи на еліптичній орбіты. У січні, однак, його орбіту було від кореговано, аби він мав змогу одночасно бачити як Марс, так і Деймос.
Після того він наблизився до Деймоса на відстань 100 км та зробив проліт повз сторону, яка відвернена від Марса та залишається в основному недослідженою.
Настільки близько до Деймоса пролітала лише місія NASA «Вікінг» у 1977 році.
«Рівень, якого ми досягли, знаходиться на відстані до 100 кілометрів від поверхні Деймоса, що вважається досить близьким для того, щоб можна було його картографувати. Картографування з використанням інших діапазонів хвиль і приладів робить це важливим з наукової точки зору. Отже, це не лише красиве зображення і захопливий зворотній бік, але й невелике розуміння складу самого місяця», – пояснила голова Космічного агентства ОАЕ Сара Аль-Амірі в коментарі The National.
Спостереження апарату Hope відкрили нові деталі складу поверхні Деймоса, які можуть допомогти вченим розкрити його геологічну історію.
Інфрачервоний спектрометр космічного апарату зафіксував спектральні дані майже всієї поверхні Деймоса. Вони показують варіації температури поверхні, описують фізичні властивості поверхні та розкривають склад місяця.
Результати показують, що поверхня Деймоса не є ідеально однорідною, а, ймовірно, має дрібнозернистий реголіт і шорсткість.
Його поверхня також має схожість з поверхнею Фобоса і вказує на базальтове походження тіла.
Ці результати підтверджують інтерпретацію, що Деймос може бути утворений з коалесцентних уламків Марса, які, ймовірно, викинулися від сильного зіткнення, а не від захопленого вуглецевого астероїда D-типу.
Що відомо про Деймос
Деймос був відкритий 11 серпня 1877 року американським астрономом Асафом Холом і названо на честь уособлення жаху у древньогрецькій міфології. Супутник має розмір 15 на 12 на 11 кілометрів і обертається довкола Марса за 30 годин.
Деймос, як і Фобос, з кожним обертом повільно наближається до поверхні планети і приблизно за 50 млн років або будуть знищені її гравітацією, перетворившись на кільця довкола червоної планети, або ж впадуть на поверхню.
Сторона Деймоса, звернена до Марса, була найбільш вивчена раніше – марсоходами на поверхні планети та орбітальними апаратами.
Це пов’язано з тим, що більшість марсіанських місій працювали на орбітах значно нижчих, ніж Деймос, який віддалений від червоної планети на понад 23 тисячі кілометри, в той час як Фобос – на висоті всього 6 тисяч кілометрів.
Місії Mariner 9 та Viking у 1970-х роках, а також індійська місія Mars Orbiter у 2014 році зробили знімки зворотного боку Деймоса, але не такі детальні, як зображення, отримані апаратом Hope.