Ковельчани віддали останню шану водію-електрику радіолокаційного взводу артилерійської розвідки, солдату Віталію Мартинюку. Він прожив гідне життя, зробив багато добрих справ і залишив по собі лише світлі спогади.
«Віталій закінчив Волинський фаховий коледж культури і мистецтв імені Ігоря Стравінського. Любов до музики й творчості супроводжувала його все життя. У 2004 році Віталій долучився до команди, яка відкрила у Ковелі магазин музичних інструментів „До мажор“. Згодом змінив сферу діяльності, але псевдо „Мажор“ залишилося з ним назавжди. Бо в цьому слові — весь Віталій: оптиміст, життєлюб, доброзичлива людина з прекрасним почуттям гумору», — ділиться мер Ковеля Ігор Чайка.
Ще однією його великою пристрастю були автомобілі й дороги. Пізніше він пов’язав своє життя з міжнародними вантажними перевезеннями й багато років працював в одній із транспортних компаній у Польщі.
У перші дні повномасштабного вторгнення Віталій повернувся до України і вступив до лав Ковельського батальйону територіальної оборони. 13 квітня 2022 року його мобілізували до військової частини А2042. Через два роки перевели до 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.
Віталій був справжнім професіоналом. Він легко справлявся з будь-якою технікою, міг переобладнати автомобіль під бойові завдання, встановити РЕБ чи Starlink, щоб усе працювало безвідмовно. Уміло маневрував під ворожими обстрілами та знаходив вихід із найскладніших ситуацій. А ще мав надзвичайно важливий для фронту дар — підтримати побратимів, додати їм настрою й налаштувати на позитив. За сумлінну службу неодноразово був нагороджений відзнаками Головнокомандувача ЗСУ та командуванням 14-ї ОМБр.
За кілька місяців Віталію Мартинюку мало б виповнитись 50 років. Але його життєвий шлях обірвала війна… Він загинув на Харківщині 14 липня 2026 року внаслідок ворожого артилерійського обстрілу, отримавши поранення, несумісні з життям.
Поховали Віталія Мартинюка на Алеї Героїв міського кладовища.