Ярослав «Варнак» Іванов був бійцем окремої роти радіоелектронної боротьби у складі Третього армійського корпусу.
У 19 років Ярослав став на захист України.
З 2022 року воював у складі 93-ї ОМБр «Холодний Яр», потім доля привела його у Десантно-штурмові війська, а з 2025-го — захищав Україну у складі роти РЕБ 3-ї ОШБр 3-го армійського корпусу.
31 травня відбувся останній бій Ярослава.
Його подруга, волонтерка Катерина Пилипчук написала:
«Розплинуся в Тобі я, і вічно житиму в Тобі — життєве гасло, яким він плекав любов до Батьківщини та яке проніс через усе життя», — поділилась Катерина тим головним, чим жив Ярослав. Він понад усе любив Україну.
Попри юність, «Варнак» мав сильний чоловічий характер, він був свідомим захисником. Якось у соцмережі «х» він написав:
«Знайте, коли я помру, якщо хтось із вас буде по мені нить, я буду запускати по вам фіпівішки у ваших снах, і весь свій сон ви будете від них тікати в ужасє, вам ніякий РЕБ не поможе.
Тільки спробуйте написати шось типу «Він був такий молодий, боже-боже, дитина, він мав сім’ю робить, яка же велика втрата для України», — іронізував молодий українець.
Звістка про загибель Ярослава підняла хвилю спогадів про нього.
«Йому дуже боліло за нашу країну, писав про це гарні тексти», — пише Олег Симороз.
«Легенда вибухотехнічного ремесла. Патріот. Автор живого армійського репу. І просто ах…нний побратим.
Честь «, — пише Spec.dakota.
Але найбільше дописів під постом Катерини зустрічається слово:»Честь».
Поховання українського Героя відбудеться у Києві.
