«Ліси України» – державне підприємство з одними з найбільших зарплат в країні. Завдяки корпоратизації в ДП підняли зарплати до мільйонів гривень на місяць для керівництва. А заступники директорів департаменту отримують сотні тисяч гривень щомісячно. При тому підприємство регулярно потрапляє в корупційні скандали. Про те, скільки заробляють в ДП та чому на «Ліси України» звернули увагу державні аудитори, читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Скільки заробляють в ДП
«Реформа корпоратизації», яку зараз проходить підприємство, вже принесла значні результати для співробітників. Зараз зарплатам на цьому держпідприємстві можуть позаздрити навіть великі приватні корпорації.
Минулого року найбільше отримував виконавчий директор «Ліси України» Ігор Лицур – 18,5 млн грн (і з них 8,6 млн грн – це премія). Тобто в середньому щомісячна зарплата менеджера державного підприємства склала 1,5 млн грн.
Вже колишній гендиректор «Ліси України» Юрій Болоховець (OBOZ.UA багато писав про його діяльність) заповнив свою декларацію перед звільненням. З січня і до кінця червня 2026-го він отримав зарплату в 13,2 млн грн. Тобто щомісячно це в середньому по 2,2 млн грн. Щоправда, при звільненні Болоховец міг отримати компенсацію невикористаної відпустки. Тож, можливо, «чиста» зарплата могла бути меншою.
Зарплата колишнього гендиректора. Джерело: НАЗК декларації
І це далеко не єдиний працівник ДП, який щомісячно отримує більше мільйона гривень. При тому йдеться не лише про топ-менеджмент. Директори департаментів минулого року заробляли від 13,7 млн до майже 17 млн грн. Кожен з них отримав премії за рік в розмір від 5 млн грн. Ймовірно, цю суму платили щомісячно частинами.
Високі зарплати – і у керівників середньої ланки. Наприклад, нещодавно у ДП «Ліси України» виграла суд Тетяна Мельник. Вона працювала на підприємстві кілька років. Починала у якості менеджерки із закупівель, потім її підвищили до заступниці директора департаменту.
У червні 2025-го їй зменшили посадовий оклад із 321 600 грн до 92 000 грн. Варто зазначити, що 321,6 тис. грн – це її посадовий оклад без урахування надбавок. У середньому за робочий день вона заробляла майже 16,1 тис. грн, що за 22 робочі дні на місяць становить близько 354,2 тис. грн.
Це, звісно, не мільйони гривень на місяць, однак це майже в десять разів вище за середню зарплату по країні.
Що цікаво, Мельник, очевидно, незаконно звільнили, адже у вересні 2026-го вона відсудила у ДП «Ліси України» 5,3 млн грн зарплати за час вимушеного прогулу.
OBOZ.UA направив запит в ДП «Ліси України» з проханням назвати помісячну зарплату. Однак в підприємстві вирішили «схитрити» та замість щомісячної зарплати назвали «загальний розмір нарахованої зарплати за запитуваний період». Чи йдеться про місячний період, не відомо. Однак зазначено, що в.о. гендиректора «Ліси України» Ігор Зубович отримав 3 млн 633 тис. грн, з них 98,8 тис. грн – відпускних. Зубович виконує обов’язки гендиректора з 1 липня 2026-го.
Які зарплати в ДП
«Загальний розмір нарахованої Зубовичу І.О. заробітної плати за запитуваний вами період часу склав – 3 633 487 грн, з яких 98 866 грн у вигляді відпускних. Будь-які інші виплати, крім посадового окладу та відпускних, Зубовичу І.О. не виплачувалися», – йдеться у відповіді ДП «Ліси України».
«Ситуація в лісовій галузі показує, що корпоратизація сама по собі не ліквідовує безлад. Дійсно, ми підтвердили той факт, що виплати керівникам були по мільйону гривень в місяць. Це значно більше, аніж отримують очільники ключових держпідприємств», – розповідала в інтерв’ю OBOZ.UA голова Держаудитслужби Алла Басаєва.
До діяльності ДП «Ліси України» є багато питань
Згідно з офіційними даними Державної аудиторської служби України, лише протягом минулого року філії держпідприємства «Ліси України» уклали договори на виконання різноманітних лісозаготівельних і лісокультурних робіт на астрономічну суму – близько 10 мільярдів гривень. Проте аналіз ефективності та законності використання цих коштів виявляє глибокі системні проблеми.
Головна суть виявлених порушень полягає у тому, що державні лісгоспи фактично усуваються від самостійного ведення господарської діяльності на користь виділених приватних компаній та новостворених фірм-прокладок. Зокрема, практикується передача державного майна та спеціалізованої техніки у користування «дружнім» комерційним структурам за символічну, мінімальну плату. У результаті державне підприємство власноруч позбавляється інструментів для роботи, натомість створюються штучні умови для монополізації ринку приватними посередниками.
Наприклад, вже за перші вісім місяців свого існування ТОВ «Львівліс» зуміло виграти державні тендери на суму, що сягає колосальних 635,7 мільйона гривень. Швидкість, із якою нещодавно створена фірма з символічним капіталом підкорила лісову галузь регіону, разюче нагадує схеми із залученням «карманних» ФОПів.
Серед новостворених ФОПів найбільші суми отримали:
- 52-річна Галина Гресько – 44,4 млн грн від «Столичного лісового офісу» ДП «Ліси України»;
- 68-річна Ганна Паламаренко – 25,1 млн грн від «Центрального лісового офісу» ДП «Ліси України»;
- 22-річний Микола Романенко – 12,6 млн грн від «Північного лісового офісу» ДП «Ліси України».
Галина Гресько з села Паранине Житомирської області ФОП відкрила лише 10 місяців тому (в серпні 2025-го). До цього бізнесом вона не займалась. Але виявилось, що Гресько – напрочуд талановита бізнесвумен. Адже за лічені дні вона підписала свій перший договір з філіалом ДП «Ліси України». Згідно з офіційними даними Державної аудиторської служби України, лише протягом минулого року філії держпідприємства «Ліси України» уклали договори на виконання різноманітних лісозаготівельних і лісокультурних робіт на астрономічну суму – близько 10 мільярдів гривень. Проте аналіз ефективності та законності використання цих коштів виявляє глибокі системні проблеми.
Головна суть виявлених порушень полягає у тому, що державні лісгоспи фактично усуваються від самостійного ведення господарської діяльності на користь виділених приватних компаній та новостворених фірм-прокладок. Зокрема, практикується передача державного майна та спеціалізованої техніки у користування «дружнім» комерційним структурам за символічну, мінімальну плату. У результаті державне підприємство власноруч позбавляється інструментів для роботи, натомість створюються штучні умови для монополізації ринку приватними посередниками.