У Києві 62 роки тому прорвало дамбу в районі Бабиного Яру, внаслідок чого селевий потік затопив частину Куренівки та призвів до численних жертв. Подія сталась 13 березня 1961 року.
Керівництво СРСР, зокрема УРСР, ретельно приховувало масштаби трагедії, передає OBOZREVATEL. За офіційними даними, загинуло 145 громадян, а за неофіційними оцінками – до 1500.
Техногенна катастрофа сталась 13 березня 1961 року. У той день у Києві вранці маса рідкої пульпи прорвала дамбу в районі Бабиного Яру та ринула вниз – в бік Куренівки. Початкова висота валу сягала 14 метрів, ширина у створі «Кирилівська церква» – приблизно 14 метрів, а швидкість – 5 метрів за секунду.
О 9:30 потік дістався Куренівки та залив площу близько 30 гектарів. У районі вулиці Кирилівської висота валу зменшилася вдвічі. Поступово розріджена пульпа засихала і ставала жорсткою, як каміння. Вже в такому вигляді висота цієї маси місцями сягнула трьох метрів.
За одними даними, Куренівська катастрофа знищила 22 приватні одноповерхові будинки, 5 двоповерхових, 12 одноповерхових будинків державного фонду, два гуртожитки. Зокрема, потік зніс Копилівський цвинтар та дитячий садок.
Водночас, згідно з офіційними звітом, що мав гриф «Для службового користування», внаслідок аварії зруйновано 68 житлових і 13 адміністративних будинків. За різними оцінками і даними істориків, тоді загинуло близько 1500 жителів столиці.
Причиною аварії стали помилки в конструкції греблі, яка не враховувала всіх важливих факторів і в певний момент не впоралася з навантаженням.
Все почалося у 1952 році, коли міськвиконком ухвалив рішення про створення звалища будівельних відходів у Бабиному Яру. Документ підписує голова виконкому Олексій Давидов. Саме його кияни звинувачували у трагедії. Звісно, до суду на видного партійного працівника ніхто подати не посмів, але засуджували його бездіяльність, оскільки неодноразово жалілися на дамбу.
