Рекорди вступу до вишів. Чому так побільшало вступників і чи винна лише мобілізація

Кількість вступників до вищих навчальних закладів України цього року суттєво зросла – майже на 40 тисяч у порівнянні з минулим роком.

Як кажуть у міністерстві освіти та науки, на бюджеті та на контракті навчатимуться 213 тисяч першокурсників. У 2025 році ця цифра становила 176 тисяч, у 2024 – близько 130 тисяч.

На початку серпня стало відомо про ще один рекорд. Кількість поданих заяв на бакалаврат сягнула понад 1,18 мільйона. Така цифра стала можливою через те, що кожен абітурієнт міг подати у виші на бюджет і контракт загалом 10 заяв, аби потім обрати пріоритетний для себе навчальний заклад і спеціальність.

Така можливість була і у минулі роки. Тоді вступникам дозволялося подавати навіть більшу кількість заяв — 15 чи 20. Але за час війни загальна цифра заяв ніколи не сягала таких показників, як зараз.

У Міністерстві освіти та науки кажуть також про зростання кількості охочих навчатися на технічних спеціальностях, які традиційно не були у пріоритеті абітурієнтів, але є дуже потрібними для економіки країни.

У той самий час ТОП-10 найпопулярніших, які вони обирали у попередні роки, практично не змінився, хоча і тут є деякі несподіванки.

Чому кількість охочих вчитися у вишах так зросла

З огляду на розмови про те, що багато молоді виїхало за кордон, що батьки вивозили дітей з України ще в останні роки навчання у школах, виникає закономірне питання, у чому причина зростання чисельності вступників до вишів.

Одна з них полягає у тому, що МОН саме у 2026 році спростило процедуру вступу в українські виші тим українцям, котрі перебувають за кордоном і хочуть навчатися дистанційно. Якщо у 2025 році існували певні обмеження, то тепер подати документи в інститут чи університет можна онлайн через електронний кабінет, без надсилання паперових документів чи особистої присутності.

Друга причина — уряд збільшив кількість бюджетних місць у державних інститутах та університетах на інженерні, будівельні, оборонні та дефіцитні технічні спеціальності, на які завжди менший попит і менший конкурс.

Передусім бюджетне навчання буде доступним для тих, хто обрав критично важливі для української економіки професії. Не лише технічні, але й пов’язані з освітою та медициною.

Третьою імовірною причиною є вступ на перший курс бакалаврату не лише випускників 11 класів, а й старших юнаків, які, навчаючись на стаціонарі, отримають відстрочку від мобілізації.

Наразі статистики про вік вступників немає. Тож підтвердити чи спростувати це припущення можна буде ближче до 1 вересня, після зарахування молодих людей до вишів.

Які спеціальності обирають

Згідно з даними інформаційної системи «Вступ. Освіта.ua» десятка найпопулярніших спеціальностей згідно з поданими заявами майже не змінилася у порівнянні з минулим роком.

Найбільше абітурієнти хочуть навчатися спеціальностей менеджмент, психологія, філологія, маркетинг, економіка та міжнародна економіка, комп’ютерні науки, фінанси й банківська справа, право, середня освіта та кібербезпека.

Ця статистика відображає наміри абітурієнтів згідно з поданими заявами. Остаточні дані про зарахування на ці та інші спеціальності на бюджет стануть відомі після 11 серпня, на контракт — 31 серпня.

«Проте вже зараз можемо говорити про високий попит на здобуття вищої освіти в Україні та позитивну динаміку вступної кампанії», — вважає заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко.

Кого підтримує держава більше

У цьому переліку лише три спеціальності – психологія, освіта та комп’ютерні науки — входять до тих, яким уряд надає особливу підтримку через нестачу фахівців. Щодо решти семи, то бюджетних місць за цими професіями зовсім мало, а вартість навчання за контрактом з минулого року суттєво зросла.

Приміром на менеджмент, що зберігає лідерство за популярністю, цього року буде 750 бюджетних місць проти 17 541 контрактних. Економіка та міжнародні економічні відносини — 601 бюджетних, контрактних — 5 802. Такі цифри називає заступник міністра освіти та науки Микола Трохименко.

Уряд в останні роки запроваджує різноманітні способи підтримки непопулярних серед молоді професій, але дуже потрібних країні під час війни і післявоєнної відбудови.

Більше бюджетних місць, гранти, що покриватимуть значну частину навчання на контракті, вищий прохідний коефіцієнт під час складання НМТ, на думку уряду, приверне до вишів більше уваги.

За словами Миколи Трофименка, усього уряд фінансуватиме навчання 73 тисяч бюджетних місць, з яким половина — 37 тисяч – це спеціальності, яких держава потребує найбільше. Це педагоги, медики, будівельники, агрономи, фахівці з комп’ютерних наук та електричної інженерії, а також електричної інженерії, робототехніки і багатьох інших.

Загалом уряд оголосив про преференції для 40 спеціальностей. І ця вступна кампанія показала деяку динаміку — кількість заяв на них збільшилася більш як на 50 тисяч і становила загалом понад 232,3 тисячі. Звісно, проти загальної кількості заяв 1,18 мільйона це небагато, але в МОН підрахували, що все ж на 33,4% більше, ніж минулого року.

Чому філологія у тренді

Менеджмент, психологія та філологія вже не один рік поспіль тримаються у трійці лідерів за популярністю серед абітурієнтів. І якщо менеджмент популярним був завжди, психологія набула більшої популярності в роки війни, то з філологією ситуація є дещо відмінною.

Згідно з даними МОН, цього року на цю спеціальність вступники подали понад 61 тисячу заяв.

Як свідчить аналіз спеціалізованого сайту «Освіторія», саме філологію передусім обирають ті, хто отримав найвищі бали за результатами НМТ.

І тут справа не лише у тому, що ця спеціальність традиційно вважається жіночою, особливо зараз, коли багато хлопців виїхали за кордон.

Головною причиною експерти називають можливість вивчати іноземні мови і мати шанс знайти роботу в міжнародних компаніях в Україні чи за кордоном або ж вступити згодом до магістратури закордонного вишу.

Найпопулярніші виші

Що ж до вищих закладів освіти, що їх обрали абітурієнти, то перелік майже не зазнав змін у порівнянні з минулим роком. До топ-10 увійшли дев’ять державних університетів і один — приватний.

Перші два місця займають два львівські виші:

Далі у рейтингу:

Закріплення у рейтингу п’яти вищих навчальних закладів західних областей демонструють, що абітурієнти обирають відносно безпечні регіони для навчання.