Українські фермери заявили про загрозу для господарств через проєкт нового Цивільного кодексу. Аграрії побоюються примусової перереєстрації, проблем із землею та нових правил, які можуть спровокувати майнові й спадкові конфлікти.
Асоціація фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ) закликала парламент повернути до проєкту нового Цивільного кодексу норму про «фермерське господарство» як окрему юридично-організаційну форму приватного права. В асоціації наголошують, існування товариств та установ не охоплює поняття фермерських господарств, адже воно має іншу природу — поєднання сімейної праці, земельних відносин і підприємництва — тому його не можна прирівнювати до ТОВ. Відповідний лист скерували на ім’я голови аграрного комітету Олександра Гайду.

Окреме занепокоєння фермерів викликають норми про спільну часткову власність членів фермерського господарства. Відповідні статті можуть, на думку асоціації, створити ризики спадкових та корпоративних суперечок та ускладнити кредитування й заставу майна.

Почесний президент АФЗУ Іван Томичзаявив, що у разі ухвалення кодексу в такому вигляді фермерські господарства будуть змушені перереєстровуватись у ТОВ, а це створить проблеми із землею у постійному користуванні, кредитами та борговими зобов’язаннями, оформленими саме на фермерські господарства.
Що пропонує асоціація фермерів
Фермерські асоціації пропонують до другого читання проєкту нового Цивільного кодексу зберегти «фермерське господарство» як окрему організаційно-правову форму юридичної особи, а також переглянути норми щодо права власності на майно фермерських господарств. Зокрема, АФЗУ наполягає, щоб майно, продукція та доходи належали самому фермерському господарству як юридичній особі, а не автоматично всім членам у рівних частках.
Також фермери пропонують закріпити, що порядок формування майна, визначення часток, поділу майна, компенсацій при виході з господарства та інших майнових питань має визначатися законом і статутом господарства з урахуванням внесків, трудової участі, інвестицій та ролі засновника. Окремо вони просять зберегти принцип спільної сумісної власності на земельні ділянки відповідно до Земельного кодексу та уникнути норм, які можуть ускладнити кредитування, заставу майна і роботу фермерських господарств.
Які ще потенційні проблеми із правом власності є в проєкті ЦК
Адвокатка об’єднання «Пані в законі» Марія Левченко детальніше зупинилась на «посіданні», яке в проєкті Цивільного кодексу закріплене окремо. «Посідання» — фактичний контроль над майном, по суті використання без права власності. Тож людина може самозахопити земельну ділянку, почати там обробку землі і вже є захищеною. Вигнати такого «самопоселенця» можна буде через суд.
Якщо ж особа користувалась земельною ділянкою чи будинком 10 років — вона зможе отримати право власності. Тож для тих, хто давно не зазирав на старі паї чи в хати в селах може бути неприємний сюрприз. Цікаво, що посідач є за замовчуванням добросовісним — тобто тим, хто не знає, що майно належить іншій особі і перестає таким бути тільки коли письмово від уповноваженої особи чи суду дізнається про майнові права іншої людини.

Що відбувається з фермерськими господарствами в Україні
За даними Пенсійного фонду, які наводить Томич, у 2025 році в Україні залишилось близько 13 тисяч активних фермерських господарств проти приблизно 48 тисяч на початку повномасштабної війни. Він вважає це другою спробою ліквідувати фермерство в Україні. В АФЗУ вважають, що зникнення фермерства може спростити переговори з ЄС щодо аграрних дотацій, адже тоді не потрібно буде окремо підтримувати фермерів у рамках європейської аграрної політики.
