Міністерство освіти і науки України надало рекомендації щодо навчання у школах під час тривалих повітряних тривог. Зокрема, передбачається три формати організації освітнього процесу: очний, комбінований та дистанційний.
Про це йдеться в офіційному документі МОН. У рекомендаціях також подані типові алгоритми, що дозволяють оперативно переходити від одного режиму до іншого залежно від безпекової ситуації та спроможності закладу.
Міністр освіти і науки Андрій Бутенко повідомив, що профільне відомство запропонувало закладам освіти широкий спектр можливих варіантів організації навчання.
«Важливо дати школам не одну жорстку інструкцію на всі випадки, а зрозумілі інструменти, щоб вони могли знайти найкраще рішення для своїх умов. Зберігаючи головний баланс: безпека завжди на першому місці, але робимо все для збереження якості освіти», – зазначив посадовець.
Він також підкреслив, що безпека дітей і педагогів є найголовнішою умовою роботи в умовах воєнного стану. Водночас варто зробити все можливе, щоб через тривоги школярі мали якомога більше можливостей для навчання.
Заклади вищої освіти мають заздалегідь визначити протокол роботи та ознайомити з ним учасників освітнього процесу за різних безпекових умов. Зокрема, коли навчання відбувається очно, частина занять переходить у дистанційний формат, як діяти під час тривалих повітряних тривог, перебоїв зі світлом чи зв’язком і як повертаємося до звичного розкладу. На цьому зауважив заступник міністра освіти та науки Микола Трофименко.
«Дистанційний формат теж має бути готовою системою, а не рішенням, яке починають збирати після чергової тривалої тривоги. Робочі місця викладачів, доступ до електроенергії та інтернету, університетська цифрова платформа, дистанційний розклад, навчальні матеріали, основний і резервний канали зв’язку – усе це варто підготувати завчасно. За роки пандемії та війни усі заклади вищої освіти напрацювали відповідні рішення. Наразі доцільно переконатись в їх працездатності і, в разі необхідності, вдосконалити», – підкреслив посадовець.
Він також пояснив, що якщо викладачу або студентам потрібно перейти в укриття, заняття переривається на час переміщення. У разі відсутності звʼязку, електроенергії чи умов у сховищі неможливо відновити участь у лекції, студенти мають отримати матеріали для асинхронної роботи та консультацію викладача.
У МОН також наголосили, що лабораторні, практичні заняття та робота зі спеціальним обладнанням, яка потребує очної присутності, варто планувати на періоди, коли це дозволяє безпекова ситуація або одразу в укриттях. Консультації, самостійну чи проєктну роботу можна організовувати дистанційно або асинхронно. Планування лекцій має бути достатньо гнучким, щоб забезпечити засвоєння необхідного матеріалу в безпечних умовах і не втратити зв’язок викладача з аудиторією.
Трофименко підкреслив, що студенти не повинні шукати розклад в одному чаті, покликання на заняття – в іншому, а завдання – у третьому. Вишу необхідна зрозуміла цифрова точка входу та резервний канал на випадок технічних проблем.