6 січня відзначають Водохреще: історія свята

Водохреще — традиційна назва народних та церковних святкувань, що проходять у день Богоявлення та Хрещення Господнього. Інші назви: Водохрещі, Водохрище, Водохрища, Водохрестя, Водосвяття, Водохрищі, Йордан, Єрдань, Ордан. Хрещення Господнє — хрещення Іваном Хрестителем Ісуса Христа на річці Йордані, а також велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке християни відзначають щороку.

Коли Водохреща в Україні за новим календарем

Свято Водохреща раніше відзначали 19 січня. Нині ж свято Хрещення Господнє 2024 року ми відзначатимемо на 13 днів раніше, ніж раніше, тобто 6 січня. 2024 року цей день припадає на суботу. 

Історія свята

Ісус Христос, досягши 30-річного віку, прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордан. Коли Ісус вийшов на берег, із небес почувся голос Бога Отця, який назвав його своїм Сином. І на Христа зійшов Святий Дух в образі голуба. Тому свято ще називають Богоявленням, бо засвідчує таїнство Святої Трійці. У цей день Бог з’явився у трьох іпостасях: Бог Отець – у голосі, Син Божий – у плоті, Дух святий – у вигляді голуба.

У давнину свято Богоявлення і свято Різдва святкувалось разом 6 січня, свято так і називалося Богоявлення. Десь у четвертому столітті Різдво стали святкувати окремо — 25 грудня. Свята ідентичні за своїм уставним укладом. У церкві служимо ті самі богослужіння, з різними текстами, також співаємо подібні пісні”, – пояснив Роман Сотник.

Святу Богоявлення, як і Різдву, передує Святий вечір 5 січня. Цього дня у храмах освячують воду.

Освячена у переддень Богоявлення у храмі вода, має таку ж силу як і йорданська. Нею господарі кроплять домівки та обійстя, також споживають її під час святвечірньої вечері. Наступного дня, на Водохреща, воду освячують уже не у храмах, а на “водах”, як кажуть у народі, тобто на річках чи ставках”, — зазначив священник.

Другий Святвечір

Святу вечеря перед Водохрещем називають ще Голодною кутею. Усі страви готують пісні, як на святвечір перед Різдвом, але їх не обов’язково має бути дванадцять. До столу подають: рибу, вареники з капустою, кутю, узвар, пампухи тощо.

Цього дня кутя готується тільки із зерна (здебільшого пшениці) та меду. Зерно в страві символізує воскресле життя, а мед – солодкість майбутнього блаженного життя. Поруч із кутею на столі обов’язково має стояти узвар: вважається, що кутя – господиня, а узвар – господар. Ці дві страви за словами культорологині Лесі Рупняк, залишають на столі після вечері, щоб вночі душі померлих предків могли погостювати.

Сідала сім’я за вечерю тільки після появи першої зірки на небосхилі. А впродовж дня намагались дотримуватися посту. Перед їдою пили свячену воду: вважається, що освячена вода має вживатися натще, адже саме за цієї умови вона має найбільшу силу.

Традиції Водохреща

Вранці у день Богоявлення у церквах проходять святкові богослужіння. Після них віряни ідуть до найближчої водойми або, якщо такої немає, то на церковних подвір’ях проводять обряд освячення води. Вода на Водохреща вважається цілющою, вона символізує початок життя і очищення. Віруючі зберігають удома саме йорданську воду, адже вірять, що вона є цілющою протягом усього року. Її бережуть на випадок хвороби. Вражає той факт, що вода, освячена в свято Йордану, зберігається, ніби свіжа, протягом року.

Spread the love

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *