Тисячі українців стали жертвами шахраїв під час спроби знайти роботу за кордоном. Незаконні «доходи» аферистів становлять десятки мільйонів гривень, при цьому жертвою може стати будь-який претендент.
Про те, як працюють шахраї та що потрібно знати під час працевлаштування, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Шахраї заробляють мільйони
У Києві поліція днями затримала цілу групу шахраїв. Вони привласнили щонайменше 10 млн грн – обіцяли працевлаштувати українців за кордоном, високу зарплату, проживання, соціальний пакет. За оформлення документів просили 250 євро, щойно отримували гроші – зникали.
Тисячі українців уже стали жертвами обману. Через економічну кризу та падіння ринку праці українки та чоловіки пенсійного віку шукають собі заробіток за кордоном. Однак у результаті стають жертвами афер.
«Юлією відрекомендувалася ця жінка! Обіцяли надіслати всі документи, зустріти на кордоні. Працювати мала за 800 євро у мініготелі у Вроцлаві. Там же й жити мала. Мені навіть фотографію мого номера надіслали. Маленький, затишний і з телевізором. Говорила вона мені, що українців із такою радістю приймають, що і 1000 євро можуть платити, якщо я старатимуся. А ще чайові. Заплатила я 1500 грн за підготовку моєї анкети та оформлення робочої візи», – скаржиться мешканка Кривого Рогу Марія.
До повномасштабної війни з Росією у Польщі працював її зять. Ще у березні він отримав поранення, і після цього із серйозною травмою руки перебуває на лікуванні у Дніпрі. Жінка, працюючи продавчинею у продуктовому магазині, фактично змушена утримувати і себе, і дочку, і онука.
«Гроші дуже потрібні. Лікують зятя безкоштовно, ще й допомагають волонтери. Загалом немає жодних питань. Але нам же теж треба за щось жити. Добре, що хоч із магазину свого не встигла звільнитися. Замість польських тисяч я втратила свої 1500 грн. Краще б доньці на зиму взуття купила», – розповідає Марія.
У Польщі процес працевлаштування українців зараз дуже спрощений, а тому жодні додаткові оплати на етапі пошуку вакансії не потрібні, розповідає в коментарі OBOZREVATEL Ганна Джоболда, директорка департаменту рекрутації міжнародної компанії з працевлаштування. У разі потреби виготовлення робочої візи роботодавець надає запрошення. Наразі його ціна врегульована законом – 100 злотих, це приблизно 700 грн. Щоправда, деякі роботодавці беруть завдаток ще 50 злотих, а потім повертають його людині після місяця роботи.
Усього є дві схеми обману:
- шахраї беруть гроші за оформлення документів, після чого не виходять на зв’язок;
- шахраї допомагають українцям перебратися до Польщі, проте згодом надають роботу з іншими умовами.
Найпростіша схема обману: переконати заплатити за вакансію, оформлення документів, а потім просто перестати виходити на зв’язок. Але є й витонченіший спосіб – коли обіцяють одну роботу, а надають зовсім інші умови. При цьому обіцяючи роботу, наприклад, у Німеччині, пропонують польську робочу візу (що також є порушенням).
Як не стати жертвою обману
Насамперед необхідно перевірити компанію, через яку ви працевлаштовуєтеся. Щонайменше в інтернеті, пояснюють у Gremi Personal. Важливо ознайомитись із відгуками про роботу в компанії від інших людей.
«Перевірити компанію в судовому реєстрі, що теж можна знайти в інтернеті. Там обов’язково має бути інформація про капітал фірми та власників. Наприклад, у Польщі ця система називається KRS (Krajowy Rejestr Sądowy)», – радить експерт.
Якщо вам обіцяють високу зарплату, умови, які не відповідають ринковим, при цьому просять внести оплату на картку (розмір якої значно перевищує 700 грн), ймовірно, ви натрапили на шахрая. Українка Сніжана розповідає: минулого року вона витратила близько 1000 євро (700 євро заплатила в Україні, ще 300 євро – за квиток та ID-картку), вона справді прилетіла до Німеччини, але там обіцяну роботу із сортування чаю їй так і не надали.
Після початку повномасштабної війни дівчина стала біженкою, повернулася до Німеччини та за спрощеною процедурою працевлаштувалася самостійно. «Я спілкуюся зі своїми колишніми колегами. Одна знайома до Литви поїхала, там їй на біржі знайшли роботу на 1200 євро на місяць. Я знайшла роботу просто сама: ходила ресторанами, магазинами та питала, чи потрібна вам робітниця. Мене взяли до супермаркету на касу, хоча я німецької не знаю. Вивчила цифри, показую пальцем. Дуже повільно вчу мову, але зараз уже якісь слова запам’ятовуються», – розповідає Сніжана.
Дівчина радить шукати роботу самостійно, а замість приватних агенцій звертатися до центрів зайнятості у тих населених пунктах, куди приїжджають українці.