До Міжнародного дня волонтера студенти, викладачі разом з небайдужими громадянами цілу добу виготовляли окопні свічки для наших воїнів. Загалом у них вийшло 5 359 виробів, які зігріватимуть українських бійців на передовій. Захід виявився настільки унікальним, що його зафіксували в Національному реєстрі рекордів, адже подібного в Україні ще не було!
— При нашому студентському профкомі створено гуманітарний штаб, головою якого я є. Відповідно, з першого дня війни ми займались різного роду підтримкою. Зокрема, збирали гуманітарну допомогу, кошти на придбання автомобілів на передову, різного спорядження. Тільки за офіційною інформацією, близько 400 студентів нашого закладу боронять країну, так само зі зброєю в руках і викладачі, — розповів «ФАКТАМ» голова Профкому студентів КПІ Ігор Степанюк. — З вересня, розуміючи, що наближаються холоди, ми почали займатись виготовленням окопних свічок. Й по мірі до того, як це відбувалось, ми зрозуміли, що в нас це добре виходить, є великий запит. Тому вирішили влаштувати щось грандіозне до Міжнародного дня волонтера. Порадились з базовим активом й визначились, що встановимо рекорд із найбільшої кількості виготовлених за добу окопних свічок. Ними не тільки допоможемо бійцям, а й ще більше популяризуємо волонтерський рух.
На свій день народження я відкрив збір та зібрав кошти на реєстрацію рекорду, бо хотілось, щоб це було офіційно. Крім того, нам вдалося залучити велику кількість гуманітарної допомоги у вигляді парафіну. Щоб ви розуміли, нам знадобились його більше тонни. Разом із небайдужими назбирали баночок. Приємно, що до нас долучились не лише наші студенти та працівники КПІ, прийшли просто незнайомі люди. Загалом залучили до рекорду близько 200 осіб. Одні прийшли на кілька годин, хтось вночі, дехто працював з нами від початку до кінця. Й через те, що в нашій країні стільки чудових людей, з рекордом ми впорались менш ніж за добу. Ми могли б і далі працювати, просто закінчився парафін і баночки були невідповідних розмірів.
— Яким був технологічний процес?
— Ми всі поділились на групи, і кожна виконувала певну роботу. Нарізали картон на смуги довжиною 60 сантиметрів, потім скручували картон у рулони та поміщали у баночку. Потім заливали свічки. Також чимало часу пішло на те, аби свічки з плавильних цехів перенести у зал, де вівся підрахунок. Попри втому, старанно трудились.
— Зараз складно волонтерити, адже через обстріли окупантів столиця потерпає через відсутність світла. Ви відчули це якось на собі?
— Так. Коли ми встановлювали рекорд, то було два вимкнення світла та одна повітряна тривога. А ми ж працювали на електричній плиті. У нас був генератор, але він не був потужним, тому міг забезпечити лише освітлення та онлайн-трансляцію. Адміністрація університету надала нам «Старлінк», за що щиро вдячні. Та, як бачите, нація у нас сильна, тому ворог не зламає. Ось вже замовили воїни з бахмутського напрямку першу тисячу свічок. То відправляємо їм. Крім того, під час реєстрації рекорду ми провели аукціон та зібрали певну суму коштів воїнам на повнопривідну машину.