ФСБ заявила, що на кордоні з Брянською областю було вбито «членів української диверсійно-розвідувальної групи». У складі були Юрій Горовець, Максим Михайлов, Тарас Карпюк та Богдан Лягов.
Інформацію про загибель підтвердили наші бійці.
Джерло — https://apostrophe.ua/
За версією російських оперативників, 25 грудня було бойове зіткнення при спробі проникнення «ДРГ» до Брянської області з України.
Спецслужба країни-окупанта назвала імена чотирьох громадян України, яких, за її твердженням, було вбито. Це люди віком від 19 до 38 років.
Відомий український військовослужбовець, лідер організації C14 (зараз «Основа майбутнього») Євген Карась у своєму Telegram-каналі написав про те, що, з огляду на оприлюднені фото, диверсійна група загинула натрапивши на мінне поле. «Споряджені якісно. І екіпірування, і вибухівка, і зброя», — додав він.
Військовослужбовець також додав фото загиблих українців.
Юрій Горовець. «Святоша».
Максим Михайлов. Козак «Непийпиво«. 32 роки.
«Максим Непийпиво був справжнім другом. Дуже колоритний, завжди в шароварах, вишиванці та з козацькою трубкою. Про те, скільки ти вбив ворогів, складатимуть легенди, як і про те, скільки дівочих сердець ти розбив. Максим їздив на Кубань ще до Майдану, організовуючи протести в РФ» , — написав він.
Тарас Карп’юк. «Тарасій». 38 років.
«Тарас був справжнім воїном. Він бився з поліцією, ще в далекі нульові, брав участь в антиліберальних акціях. Не дивно, що одним із перших пішов на війну в 2014 році. Під Іловайськом у близькому контакті з ворогом його поранило. Сепар вистрілив у Тараса з відстані. 15м. Промазав, потрапив до магазину з трасерами. Ті загорілися і почали вибухати. Довго лікувався. Після початку повномасштабної війни пішов на фронт».
Богдан Лягов. «Аполлон». 19 років.
Згадують Богдана побратими, які служили в іншій військовій частині:
«З початку війни дев’ятнадцятирічний юнак почав воювати. Відразу зголосився до диверсійної групи. Можете уявити кількість вдалих операцій із лютого… Спілкувались з ним час від часу. Хлопець дуже сміливий. Завжди викликався добровольцем. І хоча через юний вік нарікав, що часто не беруть на найскладніші завдання, але «Аполлон» був щасливий. Його вважали геніально здібним, тому що показував одні з найкращих результатів з фізичної та тактичної підготовки. Усі побратими вважали, що війна це його покликання…»