За останні два дні стало відомо про низку гучних відставок в українських структурах: офісі президента, міністерстві оборони, генпрокуратурі та адміністраціях регіонів.
Свої посади залишили заступник керівника ОП Кирило Тимошенко, заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов, заступник генпрокурора Олексій Симоненко, а також голови відразу декількох регіонів.
Повний список того, хто пішов у відставку, читайте тут. Ввечері 24 січня президент призначив замість Тимошенка екскерівника Київщини Олексія Кулебу.
Багато хто пов’язував ці звільнення із заявою президента Володимира Зеленського у відеозверненні в неділю.
Якраз в той день уряд на екстреному засіданні звільнив затриманого за хабарництво першого заступника міністра розвитку громад і територій Василя Лозинського. Президент, коментуючи цей інцидент, апелював до емоцій своєї аудиторії.
«Звичайно, — сказав Зеленський, — наразі основна увага — це питання оборони, це питання зовнішньої політики, це питання війни. Але це не означає, що я не бачу і не чую, що говорять у суспільстві на різних рівнях — як на центральному, так і на регіонах. І цей тиждень буде часом відповідних рішень. Вже підготовлено ці рішення. Я не хочу зараз анонсувати їх, але це буде справедливо».
Слова Зеленського прозвучали на фоні ще одного гучного скандалу: журналісти звинуватили міноборони в закупці продуктів для армії за цінами, завищеними в рази.
Це розслідування отримало великий резонанс в українському суспільстві та, зокрема, в армії — а також, можна припустити, серед західних партнерів Києва, на допомозі яких тримається не просто забезпечення української армії, а й бюджет України загалом.
Не дивно, що президент Зеленський був вимушений перейти в контратаку.
Щонайменше, на словах.
Володимира Зеленського взагалі доволі часто обвинувачували в тому, що він недооцінює проблему корупції під час війни. Через його публічну риторику всі ці місяці можна було зробити висновок, що головне — це перемоги на фронті, а проблеми на кшталт корупції всередині країни — не на часі.
У травні минулого року на зустрічі зі студентами президент висловився на цю тему так: «Деякі речі — вони зайві. Коли в дитини відірвало ноги, а їй розказують про якісь дрібниці».
У листопаді, під час звернення до організованого Bloomberg економічного форуму він вийшов ще далі: «(В Україні — Ред.) корупції зараз немає, тому що ми всі єдині. Багато корупціонерів поїхали разом зі своїми грішми, і ми будемо робити все, щоб вони залишилися там, де перебувають».
Антикорупційні активісти, журналісти-розслідувачі та представники західних посольств від цих слів схопилися за голову. Тепер обставини змінилися, і проблема корупції таки впала на голову Зеленському. І полетіли голови.
Тільки у вівторок без своїх крісел залишилося четверо заступників міністрів, п’ятеро губернаторів, заступник генпрокурора та заступник голови офісу президента, відповідальний за регіональну політику та інфраструктурні проєкти — колись найближчий соратник Зеленського Кирило Тимошенко.
З одного боку, це вражає. З іншого, тверезо поглянувши на речі, на виході ми маємо відставку низки політичних постатей другого і третього ешелонів.
Більше того, абсолютно немає впевненості, що всі ці відставки пов’язані з оголошенням Зеленським початком хрестового походу проти корупції та зловживань.
Так, політолог Володимир Фесенко каже, що частина цих кадрових рішень готувалися доволі давно, і зараз просто вирішили реалізувати їх всі пакетом.
Зрештою, доброю українською традицією вже стало гучно звільняти чиновника, який проштрафився, тихо спускаючи на гальма його кримінальне переслідування.
Чи не станеться так і на цей раз?
Думається, що відповіді на всі питання, викликані сьогоднішніми звільненнями, ми отримаємо вже найближчим часом. Їх потрібно буде шукати в нових промовах президента, в нових указах про відставки, в зведеннях про роботу правоохоронних органів.
А також в цифрах підтримки Києва західними партнерами: адже мало хто з них горить бажанням передавати гроші в країну, де заздалегідь вишикувалася черга з охочих їх вкрасти.