Засновниця бренду натуральної рослинної косметики Vesna Вікторія Маслова розповіла «ВЗ» щемливу історію порятунку її сім‘ї та про те, як відновила виробництво у Львові.
Кілька місяців у Львові працює виробництво натуральної рослинної косметики Vesna, яке після повномасштабного вторгнення рф релокувалося із Бучі Київської області. Окупанти (саме це місто чи не найбільше постраждало від руйнувань кадирівців) розграбували обладнання у Київській області. Окрім рослинної продукції, яку бренд виготовляв раніше, Vesna постачає для наших воїнів мазі для загоєння ран та окопні свічки. А віднедавна почали випускати чоловічу лінійку доглядової косметики Ubrave: шампуні, гелі для душу, креми для обличчя…
Журналістка «ВЗ» вирушила на виробництво Vesna і поспілкувалася із засновницею бреду 24-річною Вікторією Масловою.
Уродженка Житомира Вікторія Маслова мешкала у Бучі дев’ять років. Має юридичну освіту, навчалася у Києво-Могилянській академії, пройшла курси косметолога.
… До повномасштабного вторгнення рф косметологічний бренд мав по Україні кілька магазинів натуральної косметики: від Львова, Мукачево до Бучі і кількох міст на сході України. Цей бізнес пані Вікторія організовувала зі своєю мамою — Інною Скаржинською. Пані Інна працює головною технологинею на виробництві натуральної рослинної косметики.
.jpg)
На 2022 рік компанія, яка стартувала на ринку у 2015 році, ставила перед собою амбітні цілі — вийти через Amazon на американський ринок. Для цього жінки приготували ексклюзивну партію косметики. Але війна змінила плани…
«Прокинулися від потужних вибухів. Цей звук запам’ятаємо на все життя»
«Вранці почули у Бучі потужні вибухи, — пригадує Вікторія. — Не очікували, що буде війна. Ці вибухи запам’ятаємо на все життя. Були потужні ракетні удари по аеропорту в Гостомелі, цей звук було чутно дуже сильно. 24 лютого пропав мобільний зв’язок… Тоді з мамою вирішили вивезти з містечка дітей, моїх трьох молодших братів — Романа, Назарія та Лесика. Зі своїх речей майже нічого не брала, машиною поїхали до Львова. Не мали жодних ілюзій щодо росіян і що це буде якась „м’яка окупація“. Ми добре вивчили історію. Але вони все перевищили наші очікування, коли потім побачили кадри жорстоко закатованих мирних людей у Бучі. Ніхто не очікував „Бучі“…».
Вікторія вивозила братів та маму Варшавською трасою, яка була вкрай переповнена автівками. Завжди був ризик, що рашисти поцілять в автомобілі мирних людей, які рятують своє життя. Власники бренду Vesna переїхали до Варшави, згодом до Праги.
«Чимало годин стояли на кордоні, потім безсонні ночі, без їжі і в стресах, — пригадує бізнесвумен Вікторія. — У Чехії нас тепло зустріли волонтери, дали одяг, їжу. Ми були у ситуації, коли в нас не було грошей (в обмінниках Чехії не приймали українську гривню). У Празі мешкали 42 дні на квартирі».
«Кадирівці на шматки порвали жовтий пакувальний папір. Напевне сплутали з прапором»
Поки сім‘я Вікторії мешкала у Празі, вирішили дізнатися, що там у Бучі. Пані Інна попросила місцеву тероборону зламати замок в їхньому магазині косметики в Бучі, щоб допомогти потребуючим людям з наборами косметики, запасами їжі з холодильника. Їжу роздавали діткам, які тулилися з батьками у бомбосховищах. Бо усі супермаркети містечка були знищені, нових запасів продуктів в маркети ніхто не зміг привезти. Терористи з рф блокували усі гуманітарні вантажі.
«Ми навіть не думали про матеріальні збитки компанії і про те, що це квиток в один кінець, — наголошує Вікторія. — Якщо зламаєш замок, ніхто не буде назад закривати магазин. Наступного дня у наш магазин прийшли кадирівці, які там «відірвалися».
Кадирівці розікрали на косметичному виробництві в Бучі все обладнання, поламали стелажі, понищили документи, викрали тару до косметики, побили вікна… Навіть викрали деякі книги… Забрали гроші з каси, офісні стільці. Порвали на шматки жовтий пакувальний папір. Можливо, подумали, що це прапор… Обладнання, яке не могли вивезти, поламали. Наш великий мікроскоп з лінзами кинули об плитку, щоб розбити…
У Львові ми частково купували нове обладнання. Збитки нашого виробництва від приходу окупантів — орієнтовно п‘ять мільйонів гривень».
Консультанти магазинів у Бучі врятували свої життя, але складно пережили окупацію. Чимало жителів Бучі закопували в землю прапори. Деякі місцеві, каже Вікторія, змушені були сидіти у підвалах майже два тижні… І це майже без їжі та з обмеженими запасами води. Вийти з підвалу було ризиковано, можна було отримати смертельну кулю. Хто намагався втекти з міста автівкою — окупанти стріляли по колесах…
Шампуні «проти орків та проти лупи»
Вікторія Маслова почала відновлювати виробництво у Львові, деяку сировину для косметики привезла з Чехії. Жінка каже, що Буча для неї, наче болюча рана. Туди у квітні повернулася пані Інна. З першого погляду стало зрозуміло, що відновлювати там виробництво не реально. На той час в місті не було комунікацій. Повсюди витала аура жорстокої смерті…
«В Ірпені, Бучі було багато розбомблених будинків, — продовжує розмову засновниця косметологічного бренду. — Деяких наших клієнтів не стало, ми їх бачили на моторошних фото. Тоді зрозуміли з мамою, що не можемо там знаходитися психологічно. Наше виробництво було у жахливому стані. Мама знайшла волонтерів, які привезли до Львова вцілілі залишки меблів та лабораторні столи. Деяке понищене обладнання ми уже відремонтували. Швидко знайшла у Львові приміщення для нового виробництва».
У Львові Vesna виготовляє понад сімдесят найменувань косметики. Це засоби для обличчя, для тіла та догляду за волоссям.
Середні ціни доглядових засобів — до тисячі гривень. Є спеціальні шампуні «проти орків та проти лупи». Середня ціна шампунів — 300 гривень.
«Фішка» бренду — мазі для загоєння ран. Коштує така мазь 35 гривень. Вікторія каже, це соціальна ціна. Хлопцям на передову мазі відправляють безкоштовно. Частину мазей жертвують військовим у реабілітаційний центр Львова.
Запитую, з чого виготовлена «Бандеромазь». Вікторія каже, основа мазі — бджолиний віск, пантенол, ефірні олії, масло Ши, масло какао… Цю мазь жінки можуть використовувати, як губну доглядову помаду, аби взимку зберегти красу губ.
Здебільшого сировинну для кремів чи мазей купують в Україні. Масло Ши — у Німеччині.
«У Львові набираємо нову команду, шукаємо технолога, — розповідає пані Вікторія. — На виробництві у Бучі працювало чотири людини, у Львові — дві. Зараз з нами працює десять людей. Влітку наше підприємство вийшло на нуль. Тепер вже прибуткове. Але майже усі прибутки йдуть на те, щоб відновитися від збитків та закупити обладнання. Лише на обладнання нам потрібно мільйон гривень (щоб виробництво було автоматизованим). Наприклад, наш магазин в Бучі працює, але він збитковий. Ми дотуємо його, щоб люди отримували зарплату».
Запитую, чи планує Вікторія колись повертатися до рідної Бучі. «Поки що не бачу можливостей для повернення. Щоразу, коли туди їду, дуже важко… Усе змінилося, люди теж змінилися», — підсумувала Вікторія Маслова.