Національний банк повертає повноцінні перевірки фінансових установ. Операції, на які раніше заплющували очі, тепер опиняться під пильним контролем. Фінансовий моніторинг безперервно працює, а банки намагаються простежити усі сумнівні операції своїх клієнтів.
Про те, як українці можуть постраждати від фінмона та що потрібно знати кожному, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
«Мені закрили рахунок у ПриватБанку і навіть нічого не пояснили!»
«Спочатку у мене попросили підтвердження походження коштів, я відправив річну декларацію за 2022-й. А потім за кілька місяців просто закрили мені рахунок», – розповідає ФОП з Дніпра Володимир. Підприємець не пройшов фінансовий моніторинг, причому банк не зобов’язаний називати конкретне порушення і цього не зробив.
«Просто сказали, що банк зобов’язаний виявляти операції, які підлягають фінансовому моніторингу, і під час їхнього проведення, і після. Мені закрили рахунок і навіть нічого не пояснили», – скаржиться Володимир. Вже колишній клієнт «Привату» у розмові з OBOZREVATEL зізнається, що міг допустити порушення (прийняти оплату на рахунок фізособи, а не на рахунок «ФОПу»), проте раніше жодних проблем у підприємця у зв’язку з цим не було.
Першими контролювати перекази українців зобов’язані банки, якщо не виконувати цю вимогу, Нацбанк може оштрафувати на мільйони гривень. Наприклад, у грудні минулого року «Сенс Банк» оштрафували за порушення вимог про фінмон на 47,3 млн грн, а в березні цього року за схожі порушення закрили «Айбокс банк».
Правила фінансового моніторингу не змінювалися. Кілька днів тому Нацбанк потрапив у скандал, коли розіслав банкам листи з проханням передавати інформацію про всі перекази з картки на картку фізособами. Спочатку Нацбанк заявив, що йдеться не про фізичних осіб, а лише про бізнес. А потім погодився: у листі таки є вимога про те, щоб передавати інформацію і про простих клієнтів, але нібито не з метою перевіряти кожного клієнта.
Останнім часом до Нацбанку було багато претензій. Наприклад, у профільному комітеті Ради спантеличені: як регулятор міг пропустити масштабний міскодинг, коли через банки мільйони гривень виводили низку казино. А потім і МВФ став вказувати на недоліки у роботі Центробанку.
Тепер Національний банк виправляється. Олег Серга, речник ПриватБанку, розповідає OBOZREVATEL правила фінансового моніторингу не змінювали. «Наразі немає жодного посилення фінансового моніторингу. І якщо якимось чином змінюються умови обслуговування, банк завжди надає інформацію клієнтам», – каже Серга.
За інформацією OBOZREVATEL, «Приват» також отримав листа від НБУ з проханням передавати інформацію про транзакції. Проте офіційно у банку стверджують, що ситуація ніяк не змінилася.
Як проходить фінансовий моніторинг
Кожен банк має знати свого клієнта. При оформленні рахунку клієнт заповнює анкету: вказує своє майнове становище, розмір зарплати, додаткові прибутки тощо. Потім діє ризик-орієнтований похід. Обов’язково повинні перевіряти:
- якщо сума операції перевищує 400 тис. грн;
- операції з громадськими діячами (депутати всіх рівнів, чиновники);
- фізособи-підприємці (ФОПи), які зареєстровані за останні три місяці;
- ті, хто часто робить перекази за кордоном, обмінює банкноти.
Проте, запідозрити порушення та заблокувати можуть практично будь-який переказ. Якщо зарплата клієнта, наприклад, становить 10 тис. грн на місяць, а він щомісяця переказує (або отримує) по тисячі гривень, банк може вважати такі операції сумнівними.
Василь Невмержицький, фінансовий аналітик, розповідає: щоб не постраждати від фінансового моніторингу, насамперед потрібно уважно поставитися до відкриття рахунку. «Якщо ви бачите на вулиці відділення банку та вирішили відкрити рахунок, подумайте, навіщо його відкриваєте», – каже він. Банк збирає анкетні дані клієнта. І якщо ви вказуєте зарплату, яка не пояснює ваші перекази, заявляєте, що відкриваєте картку для отримання зарплати, а насправді щодня отримуєте перекази за оплату будь-яких послуг, ви ризикуєте привернути увагу фінансового моніторингу.
Банки інвестують мільйони гривень у системи автоматичного фінансового моніторингу. Якщо з якоїсь причини операції з вашої карти видалися підозрілими, у вас можуть попросити документи, що підтверджують походження коштів, попросити пояснити операцію. У крайньому випадку банк може без вашої згоди закрити ваш рахунок, а залишок коштів переслати на той рахунок, який ви вкажете.
Контроль не допомагає: рівень тіньових доходів зашкалює
До повномасштабної війни в Україні третина економіки була у тіні. Наразі точних даних немає, проте ситуація лише погіршилася. Українці отримують зарплати у конвертах, бізнес приховує реальні обороти, працює з готівкою та не сплачує податки у повному обсязі.
Частина зароблених у тіні коштів потрапляє до банківської системи та легалізується. У цій ситуації будь-який українець, який отримує зарплату в конверті та активно користується карткою, ризикує потрапити до поля зору фінансового моніторингу.
«Хочу все-таки розвіяти міф про те, що тепер банки на щоденній основі інформуватимуть фінмоніторинг про транзакції картами клієнтів… Тому що мені вже проходу не дають з проханням не повідомляти у фінмоніторинг про вчорашню транзакцію на користь сантехніка Миколи, який на насправді є офіціанткою Галиною», – написав на своїй сторінці в Telegram співзасновник Монобанку Олег Гороховський.
Єдина можливість захиститися від фінансового моніторингу та можливих обмежень – легалізувати свої прибутки.