В Україні, як заявив президент Володимир Зеленський, можуть ввести повний локдаун, якщо кількість тих, що заразилися, сягатиме 15 тис. осіб на день. Цифра досить велика, але з огляду на темпи зростання захворюваності – реалістична.
Уже зараз багато підприємців думають про те, що вони будуть робити, якщо їх раптово закриють. І навіть вживають заходів, щоб мінімізувати збиток.
Як малий і середній бізнес працює в умовах можливого локдауну – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Магазини
Ще в березні, коли ввели жорсткий карантин, магазини різних товарів активно робили сайти і сторінки в соцмережах, розвивали доставку, співпрацювали з кур’єрськими службами і поштовими сервісами. Здавалося б, ще один локдаун цій сфері не страшний. Але не все так просто.
Сім’я ветерана АТО Андрія Хоманчука володіє одним із найбільших військторгів Києва – «БЛОКПОСТ!». Чоловік у коментарі OBOZREVATEL згадує, коли тільки оголосили карантин, їхній бізнес пропрацював дистанційно всього кілька тижнів. У цей час вони обробляли й надсилали замовлення. Потім на місяць були змушені зупинитися повністю. Якщо вся країна піде на карантин, їхній магазин також перестане працювати.
«Ми дамо працівникам відпочити, знайдемо їм роботу вдома, наприклад, редагувати сайт, – розповідає Андрій. – А з самого сайту приберемо кнопку «купити». Справа в тому, що якщо не працює транспорт, просто не вигідно щодня платити продавцям за таксі, щоб вони могли приїхати в магазин, зібрати й надіслати замовлення. Покупець, на жаль, не завжди з розумінням ставиться до того, що локдаун і нам складно робити оперативне відправклення. Починаються претензії через затримки. Щоб не втрачати репутацію, простіше перечекати й не працювати зовсім».
Магазин Андрія Хоманчука має широкий асортимент: від сувенірної продукції до одягу. Зараз якраз стартує зимовий сезон, покупці активно купують теплий одяг, взуття та термобілизну. Зазвичай у цей час продаж повинен рости. Тому закриття перед стартом сезону буде досить болючим кроком. Товар, куплений для зими, можуть не встигнути продати, і він надовго заляже на складах. Такий самий ризик – у всіх магазинах із сезонним асортиментом. Щоб не терпіти збиток, зробили таке:
«Закупівлі ми зараз мінімізували. Якщо раніше замовляли багато пошиття під своєю торговою маркою, то зараз мінімально купуємо готове», – ділиться Андрій Хоманчук.
Заклади харчування
Більшості кав’ярень, кафе й ресторанів вдалося підлаштуватися під реалії карантину. Вони розвивали доставку й продавали їжу на винос. Для багатьох це вже відпрацьована схема, яка дозволить бізнесу вижити в складний період.
«Наш досвід переорієнтування в попередній ситуації дає нам підстави вважати, що ми продовжимо роботу навіть під час локдауну, тільки в іншому режимі, – стверджує власник столичної кав’ярні «First Point» Юрій Бездітний. – Закупівлі скасовувати не будемо, але підкоригуємо їх згідно зі зменшенням кількості клієнтів. Загалом формат роботи не поміняється. Ми вже звикли працювати із закритим закладом: організовувати онлайн-доставки і працювати на винос, чітко організовуючи чергу».
Водночас закладам, які працюють переважно у вечірній і нічний час, уже зараз довелося серйозно обмежитися. Співвласник і керівник кухні «Мистецького Барбакана» Роман Чичек розповідає OBOZREVATEL, вже два тижні в Києві діє заборона на роботу закладів після 22.00 і до 7 ранку. Через це їхній бар втратив близько 2/3 потоку клієнтів.
«Раніше наша робота починалася о 18:00 і до останнього клієнта. Зазвичай у будні це до 2 ночі, а у вихідні – до ранку. Але зараз через обмеження, нічні заклади нічого не заробляють. Ми почали відкриватися раніше, але це не допомагає, адже гості звикли до нічних годин. Раніше в нас о 00.00 починалася друга хвиля клієнтів, а потім і третя. Зараз цього немає, що безпосередньо впливає на обіг і доходи».
Персоналу в закладі небагато, під час жорсткого карантину навесні всіх працівників вдалося зберегти. Зараз, якщо знову оголосять тотальний локдаун, керівництво подумує про те, щоб повністю закрити заклад до відновлення.
Фітнес-центри
Спортивні клуби й фітнес-центри одними з перших потрапляють під заборону у разі зростання захворюваності. Уже в «помаранчевій» зоні працювати їм не можна. Виняток тільки для тих закладів, які можуть забезпечити умови, за яких на кожного відвідувача буде припадати не менше ніж 10 квадратних метрів площі залу. Під час карантину навесні всі спортивні заклади були закриті, але деякі знайшли спосіб, як продовжувати працювати з клієнтами.
Головний тренер столичного спортклубу «Discipline» Сергій Пуцов розповідає, що під час минулого локдауну вони продовжували працювати дистанційно й навіть здавали в оренду спортінвентар, щоб клієнти могли самостійно займатися вдома.
«У нас були безкоштовні скорочені демо-матеріали: відео, статті, інфографіки, – ділиться Сергій. – За ним можна було тренуватися. Також щодня, вранці, вдень і ввечері за розкладом ми проводили онлайн-тренування через Zoom. Ці заняття були платні.
Дехто тренувався в групах, дехто брав персональні тренування. Алгоритм у нас уже напрацьований. Якщо знову посилять карантин – ми готові відновити стару систему. Але все-таки, незважаючи на небезпеку хвороби, я вважаю, що спортивні заклади – це не той сегмент, який необхідно закривати. Адже фізична активність підтримує здоров’я людей».
За словами Сергія Пуцова, їхній спортклуб дотримується всіх необхідних правил роботи: одночасно займатися може обмежена кількість людей, вони повинні дотримуватися дистанції й правил гігієни. У клубі раніше був і свій бар, але його довелося закрити ще на початку карантину, а барменів – звільнити. Через нестабільну ситуацію роботу бару так і не відновили.
«Деякі продукти харчування – батончики, воду – продаємо на рецепції. Великих стратегічних змін у роботі немає. Трохи зменшилася витрата бюджету на «хімію» для чищення, тому що менше людей, але водночас зросла витрата на антисептики. До слова, деякі відвідувачі ними мало не поливаються й протирають буквально все», – розповідає Сергій Пуцов.
Салон краси
Салони краси – одна зі сфер, якій складно організувати дистанційну роботу на період жорсткого карантину. Тому у разі локдауну цим закладам доведеться закритися. Зі свого боку адаптивний карантин на їхніх умовах роботи не надто позначився. І до карантину вони багато часу приділяли дезінфекції. Манікюр, перманентний макіяж, косметологічні процедури – це все вимагає максимальної стерильності. Тому і раніше працівники сфери краси змушені були дезінфікувати все, що тільки можна, а самі – працювати в масках.
Дехто ж пішов і далі. Наталія Стріха, власниця київського салону «MVK_Look», розповідає, через епідемію поставили захисні екрани між майстром і клієнтом і ввели обов’язкове кварцування приміщення. Заклади сфери краси переважно не використовують швидкопсувних матеріалів, тому навіть якщо закупили їх заздалегідь і раптом оголосять карантин – дуже малоймовірно, що ті ж лаки можуть зіпсуватися. Але як-небудь можливість локдауну в роботі враховують. Наприклад, Наталія, з огляду на можливість посиленого карантину, заздалегідь запаслися антисептиком:
«Ми завжди купуємо багато дезінфекційного засобу, п’ятилітровою тарою. Користуємося зазвичай однією й тією самою фірмою, у якої закуповують і для медустанов. Ще минулої зими цей засіб коштував наполовину дешевше. А перед карантином, коли почався ажіотаж, ціна зросла приблизно до 1000 гривень. Ще й почався дефіцит. Добре, що в нас такі речі були в запасі. Якщо карантин зараз посилять, що буде з ціною – не ясно. Я розглядаю варіант, що доведеться закупити засоби дезінфекції заздалегідь. Але багато також не купиш».
Готелі
Готелі та хостели під час минулого локдауну також припинили роботу повністю. Навіть зараз, коли регіон потрапляє до «помаранчевої» зони, хостелам працювати вже не можна. Мінімізувати ризики від карантину в готельному бізнесі не можуть, тому просто сподіваються, що закриття не буде.
«Гранд Готель Пилипець», що на Закарпатті, під час минулого посиленого карантину не працював повністю. Його менеджер Олексій Пукман розповідає, старт у травні дався нелегко, але їм вдалося зберегти весь персонал і навіть виплатити їм зарплати за період простою, які відшкодувала держава.
Цей готель – на гірськолижній частині Карпат. У зимовий період вони дуже запитувані. Можливість карантину тут розглядають, але поки сподіваються на краще і бронюють місця вже на три місяці наперед, розповідає Олексій:
«Ми активно продаємо готельні послуги, навіть на період грудня-січня продажу не припиняємо. Звичайно, ми не хочемо карантину. Але допускаємо, що таке може бути. Я знаю заклади, які ще з минулого разу не «прийшли до тями». Інші заклади звільнили багато персоналу. Ми цього уникли. Якщо буде знову закриття на місяць, два або три, потрібно буде кілька років, щоб галузь повернулася до старих показників».