На нозі написали час смерті, а воїн вижив. Історія капелана, який молитвою врятував не одне життя

Везуть ліки та медичне обладнання, закуповують техніку й автомобілі. Українські капелани не тільки лікують душу, а й з перших днів повномасштабної війни допомагають війську всім необхідним. Більшість із них проходить серйозну підготовку з тактичної медицини.

Врятував життя молитвою: історія капелана на війні

Один із таких капеланів — вінничанин Володимир Груць. Уже півтора року він зі своєю командою їздить у найгарячіші ділянки фронту. Нашій знімальній групі Володимир розповів про дивовижні історії порятунку воїнів, які були на межі життя та смерті.

Одного дня з передової привезли військового, який уже не дихав.

Коли ми стягували цього хлопчину, тіло видихнуло. Я зрозумів, що він помер. І коли ми навіть несли, він був неживий. Медики прощупали, і сказали, що пульсу немає, — пригадує Володимир.

Після масажу серця, уколів у серце, реанімації — на нозі написали час смерті. Капелан вірив, що боєць виживе, і наполегливо просив медиків продовжити реанімацію.

Не знаю, що мене побудило, я поруч стояв біля його голови. Нахилився до його вуха і почав молитися від його імені. Він вижив.

Володимир довго шукав врятованого бійця після реабілітації. Знайшов в Одесі. На жаль, чоловік втратив ногу. Капелан каже, схожих історій порятунку в нього чимало, бо на фронті немає часу на роздуми. Усі історії він занотовує, хоче видати книгу після війни.

Spread the love

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *